КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/tema_ivan_vishenskiy.dhtml

	Тема. Iван Вишенський Бiографiчнi вiдомостi
 Про життя Iвана Вишенського вiдомо небагато: Iван це iм'я чернече, а Вишенський могло означати мiсце народження.
 Приблизно у 1550 р. — народився Iван Вишенський у м. Судова Вишня (тепер Львiвськоï областi).
 Навчався спочатку в рiдному мiстi, потiм у Луцьку, де був близький до римо-католи-кiв. У перший перiод життя був близький, очевидно, до протестантiв (соцiнiанiв), бо його Iдея церкви без владик — реформаторська. Пережив якусь душевну драму, очевидно, пiсля зiткнення з єзуïтами, пiсля чого зблизився з львiвськими братчиками. Певний час був пов'язаний iз Острозьким лiтературно-науковим гуртком другоï половини XVI ст.
 У 80-х рр. (у вiцi ЗО — 35 рокiв) Iван з Вишнi (так вiн себе називав) постригся в ченцi, оселився в Грецiï на АфонI, де пробув бiльше сорока рокiв, жив у кiлькох монастирях, потiм осiв у самiтньому скитi (житлi християнського ченця-пустельника) серед лiсу, заховавшись вiд усього свiту. Надсилав в Украïну своï послання, писанi в стилi послань апостола Павла. У них Брестська унiя трактується як насильство й ошуканство (Послання до всiх, в Лядськiй землi живущих, Послання до князя Острозького, Послання до єпископiв, Викриття диявола- свiтодержця та iи).
 У 1604 р. вiдвiдав Украïну, два роки жив у Львовi, Скитi Манявському та iнших мiсцях.
 У 1606 р. знову повернувся на Афон, де й завершив своє життя.
 Огляд творчостi
 До нашого часу дiйшло 16 трактатiв i послань Iвана Вишенського, 10 iа них вiн об'єднав у рукописну Книжку.
 Ïï побудовано за зразком Книжицi, що вийшла в Острозi 1598 року. Книжку полемiст надiслав в Украïну не ранiше 1599 року й не пiзнiше 1601 р., сподiваючись, що ïï читатимуть по братствах i видадуть друком. Ще до укладання Книжки було надруковано Послання до єпископiв (Острог, 1588 р.). Є думка, що близько 1609 р. Iван Вишенський послав в Украïну другу Книжку.
 Окремо стоïть Видовище мисленне — останнiй твiр полемiста, написаний на переклад 10-ï книги Iоанна Златоустого Книга про священство у 1615 1616 рр., де вiн обстоює свою вiдстороненiсть вiд свiту.
 Послання до всiх, в Лядськiй землi живущих
 (Тобi, котрий мешкає в землi, що зветься польська)
 Перший твiр Iвана Вишенського (пiдписався Iван, чернець з Вишнi, вiд святоï Афонсь-коï гори),
 Тема: Зображення занепаду релiгiйностi й моралi в Польськiй
 державi.
 Iдейно-художнiй змiст: Автор звертається до всiх
 украïнцiв, литовцiв, полякiв, що живуть на територiï Речi
 Посполитоï, Вихiдною позицiєю є плач, стогiн з
 приводу занепаду рiдноï землi, де не залишилося нi надiï,
 нi вiри, нi любовi, нi правди, нi справедливостi, нi суду.
 Далi автор називає причини духовного занепаду народiв Речi Посполитоï: священики офiрують черевом, а не духом.
 Iдея твору: Не може порядна людина миритися iз масовим занепадом
 моралi. Єдиний вихiд iз цього становища покаятися i жити,
 дотримуючись християнськоï моралi, iнакше на всiх грiшникiв
 чекає вогонь пекла.
  Послання до єпископIв
 Послання адресоване архiєпископовi Михайловi, єпископам Потiєвi, Кириловi, Леонтiевi та Iн., якi в 1596 р. проголосили унiю православноï церкви з католицькою з метою вiддiлити украïнську православну церкву вiд Московського патрiархату i повернути П' в бiк Захiдноï Європи.
 Бiльшiсть вiруючих на чолi з князем Костянтином Острозьким унiï не пiдтримали. Iван Вишенський вiв непримиренну боротьбу, з унiатами. На початку твору автор саркастично висмiяв Берестейську гадючу угоду, чим посприяв посиленню розколу украïнськоï церкви на двi ворогуючi конфесiï. У творi єпископи зображенi як жорстокi феодали, якi селянський труд i пiт кривавий поïдають.
 Автор став на бiк тих, хто в суспiльствi гнанi й опльованi, битi й повбиванi; засуджує єпископiв за ïхнє зневажливе ставлення до простих людей.
 Письменник виносить вирок: такi єпископи — не духовнi ватажки для народу, а мучителi, бездушнi iдоли, вовки.
 У своïх творах Iван Вишенський виступає на захист трудiвникiв, протестує проти соцiальноï нерiвностi. Письменник не закликає до збройноï боротьби проти Ватикану i шляхти, але пробуджує нацiональну свiдомiсть украïнцiв, ïхню людську гiднiсть, прагнення лравди й волi.
 Поезiя
 Климентiй ЗIновIÏв - поет, етнограф
 Творча спадщина: Рукописна збiрка (налiчує близько 400
 вiршiв), що мiстить соцiально-побутовi поезiï (цикл: Про
 багатства i про злиднi…).
 ГригорIй Сковорода
 Його називають украïнським Сократом, украïнським Горацiем, украïнським Езо-пом (див. тему 4).
 Драматургiя
 Першi драми XVII ст. були вiршованими дiалогами (шкiльнi драми), торкалися рiздвяних, великоднiх, iсторичних тем.
 Феофан Прокопович Володимир; Милiсть Божа невiдомого автора; Георгiй Конись- кий Воскресiння мертвихтощо.
 IнтермедIÏ - побутовi гумористичнi сценки, якi Йшли як окремi невеличкi вистави в антрактах мiж дiями драми чи трагедiï.
 1 невеличкi вистави в антрактах мiж дiями драми чи трагедiï;
 2 хронологiчно послiдовний запис iсторичних подiй, зроблений ïх сучасником;
 3 вiршований лiтературний твiр, написаний у формi листа або звернення до якоïсь особи чи багатьох людей.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/tema_ivan_vishenskiy.dhtml