КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/tema_bosjactva_u_ranniy_tvorchosti_mansima_gorkogo.dhtml

	Тема босяцтва у раннIй творчостI Мансима Горького Якщо я не за себе, то хто за мене? Але якщо я тiльки за себе, то навiщо я? Максим Горький. Бiографiя Олексiя Максимовича Пєшкова (Максима Горького) змушує замислитись над тим, скiльки пропало в Росiï незвичайних талантiв. Дiйснiсть росiйського тодiшнього життя примусила його стати письменником i одночасно зробила автором двох напрямiв неоромантизму i реалiзму. I хоча перше оповiдання, надруковане 12 вересня 1892 року в газетi Кавказ, було романтичним, iм'я Максиму Горькому створили все-таки свiдчення людини, яка прийшла з самих низiв життя. Так з'являється в росiйськiй лiтературi ще один соцiальний тип босяк, бродяга. Вiдкритий в оповiданнях Коновалов, Челкаш, Дiд Архип i Льонька, Мальва, вiн постав перед нами в своïх багатоманiтних проявах.
 Ось дiд Архип пояснює внучку Льонцi устрiй життя, вiдзначаючи його непорушнiсть i потихеньку щось цуплячи, але хлопчисько вже не хоче з цим миритися. Але як цю незгоду виразити?
 Ємельян Пiляй збирається розв'язати своï проблеми, як це споконвiку робилося, з обухом на великiй дорозi. А замiсть цього рятує жiнку, що намагалася накласти на себе руки, i краще цього в життi за 47 рокiв не було!
 Хрестоматiйним стало оповiдання Челкаш. Тут розповiдається, як люди стали рабами речей i машин, створених ïхнiми власними руками. Але як звiльнитися вiд цього рабства, героï оповiдання не знають.
 А самого Горького цiкавить не взагалi бродяга, людина, викреслена з життя, колишня людина, а саме бунтар. Далеко не всi босяки ставали вiдщепенцями через убогiсть i розорення ремiсникiв або селян. Ось i Челкаш повстав проти влади власностi i старцювання духу. Вiн, галах, дрантя, виявляється бiльше людиною, нiж Гаврило, готовий заради клаптика землi на що завгодно, навiть на вбивство. Та й iншi персонажi оповiдань Горького цiлком могли б тихо прожити своє життя, як черв'яки слiпi живуть, але духовнi пошуки не дають ïм спокою це одвiчне питання: Навiщо я живу? Мучиться швець Орлов, який зрозумiв безглуздя своєï працi. Коновалов раптом вiдкрив, що вiн iде дорогою, якоï не обирав i яка нiкуди не веде. Мальва повстала проти сiмейного i суспiльного тиранства, а в результатi не знайшла нiчого iншого. Ось тiльки чоловiк невiнчаний, а так, дивись, усе те саме.
 I все-таки це не гiршi представники роду людського, а порiвняно з людьми порядними i зовсiм виглядають мало не iдеальними. Босяки стали для мене незвичайними людьми: вони не жадiбнi, не душать один одного, не накопичують грошей, так сказав сам письменник. Але це не означає, що саме в них Горький побачив порятунок свiту вiд влади Мамони, про яку попереджав ще Проповiдник iз Галiлеï.
 Власне, все значення цих образiв i полягало в ïх зiставленнi з корисливою, вузьколобою, жадiбною i скупою натурою господарiв життя всiх рангiв: вiд будочника Семенова i так далеко вище, як тiльки мiг би уявити собi тодiшнiй читач. Пiдсумок художнього вивчення теми босяцтва Горький пiдбив у драмi На днi. У цьому творi автор демонстративно iде вiд жаргону й екзотики кримiнальщини до широкоï суперечки персонажiв п'єси про те, що таке людина i який спосiб життя має бути властивий всiм початкам i всiм кiнцям.
 У творах Горького чiтко простежується думка, що кожен iз нас неповторне створiння природи i водночас дитя людське. Звичайно, ми самi маємо будувати своє життя, знаходити власне призначення. Але якщо iншi люди, суспiльство не
 допомагають людинi втiлити мрiю в життя, то тодi, можливо, варто видалити в пустелю або, залишившись серед людей, все одно порвати з ними зв'язок , докором i застереженням. Це i буде метою iснування босяка, бомжа.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/tema_bosjactva_u_ranniy_tvorchosti_mansima_gorkogo.dhtml