КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/svjato_ce_chi_den_jalobi.dhtml

	Свято це чи день жалоби Колись фашизм перемагали.
 День перемоги святкували.
 З тих пiр про це не забували.
 Кожен рiк цим хизували.
 Себе при цьому вихваляли.
 Та нагороди виставляли.
 А правду-матiнку топтали.
 Брехнею факти прикривали.
 Безстижi iнтереси мали.
 Та iстину з-за них ховали.
 Жахи трагедiï зiбгали.
 Свою мерзеннiсть прикрашали.
 Головотяпство гримували.
 Щоб за нього й не згадали.
 Як друзями фашистiв рахували.
 Та ïм всiляко пiдсобляли.
 Коли вiйну тi розвязали.
 I в цьому ïм допомагали.
 На Польщу залюбки напали.
 Прибалтику окупували.
 Народ свiй всяко катували.
 А за безпеку не подбали.
 Не думали i не гадали.
 Який ïх друзi задум мали.
 Та у штани понакладали.
 Коли союзники напали.
 Та пiд Москвою вже стояли.
 Народ тодi пiд кулi гнали.
 Життя чуже не шкодували.
 Загиблих i не рахували.
 За свою шкуру тiльки дбали.
 Горя народу не сприймали.
 Коли вiд нiмцiв утiкали.
 Все нищили та забирали.
 Щоб люди з голоду вмирали.
 Чи окупантам слугували.
 А потi ïх за це ж карали.
 За зрадникiв тодi вважали.
 Та до Сибiру вiдправляли. Такi безчинства витворяли.
 Ось так з народом поступали.
 Жалю за ним не проявляли.
 На своïх все зло зганяли.
 Бо нiмцi це не дозволяли.
 Та пiд Москвою все ж застряли.
 Морози сильнi лютували.
 Активнiсть ïхню всю скували.
 Тодi ж ïх i в полон побрали.
 Отак Москву i врятували.
 Iнших союзникiв надбали.
 Та допомогу вiд них мали.
 Оговтались, вже воювали.
 Народу гори там поклали.
 I всю вiйну лиш цим i брали.
 До наших днiв не всiх ще поховали.
 А скiльки ïх було-це приховали.
 Населення теж кучами втрачали.
 Жахливу перемогу взяли.
 Людською кровю поливали.
 Недбальство злiсне вiдмивали.
 А перемогу святкували.
 Не всi що добре воювали.
 Кращi життя своє поклали.
 А й тi що, що лиш за себе дбали.
 Пiд кулями не побували.
 В спец загонах загороджали.
 Чи десь когось охороняли.
 Досить умовно воювали.
 Така ось правда щоб всi знали.
 За що життiв скiльки поклали.
 Нiмцi поразку обмiркували.
 Жили, й надалi процвiтали.
 А ми як дурнi вимирали.
 Та перемогу святкували.
 Не посилай нам бiльше бог.
 Таких жахливих перемог.
 31.03.10. В. Назаренко.
 Volodumurnazarenko@yandex. ua


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/svjato_ce_chi_den_jalobi.dhtml