КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/stariy_i_more_hemingueja_povistpritcha_pro.dhtml Старий I море ХемIнгуея — повIсть-притча про людину Фiлософська символiка i система образiв твору. Лiтературнi дослiдники називають повiсть видатного американського письменника Е. Хемiнгуея (1898- 1961) Старий i море притчею, ймовiрно, це дiйсно так. Так як цей, з одного боку, дуже реалiстичний твiр — не просте опис цiкавого пригоди, не просто розповiдь про поєдинок вiдважного старого рибалки з морем i рибою. Ця повiсть має значно бiльш широке i узагальнений змiст, яке не зводиться лише до авторськоï iдеï про необхiднiсть збереження людиною мужностi та гiдностi за будь-яких обставин. Про це Хемiнгуей писав у кожному своєму художньому творi. Але саме з приводу повiстi Старий i море письменник сказав: Здається, що, нарештi, я домiгся того, над, чим працював все моє життя. Що мав на увазi Хемiнгуей? Напевно, однозначно вiдповiсти на це питання неможливо. Але зрозумiло одне: вiн досяг у своïй творчостi вищоï сходинки i на рiвнi iдей, i на рiвнi художнього зображення дiйсностi. Ззовнi сюжет повiстi досить нескладний. Старий Сантьяго , герой твори , стомлений невдачами, якi переслiдували його вже тривалий час, вiдпливає далеко в море, у пошуках здобичi. Йому пощастило: попалася величезна риба. Та риба була велика i сильна, що старому довелося додати чимало зусиль, щоб перемогти ïï. Але на зворотному шляху акули пожирають рибу, i старому залишається ïï кiстяк. Однак справа в тому, що сама по собi боротьба старого з рибою, з акулами — це лише видима частина сюжетного айсберга. Захована ж у пiдтекстi частина говорить про бiльш важливе i значне: письменник розмiрковує над взаєминами людини з суспiльством, людини i природи, людини i навiть Всесвiту. Реалiстичнi образу старого, моря, риби, хлопчика, левiв, акул навiвають символiстичного значення i знаходяться в заставi протистояння i єдностi одночасно. Стверджується думка про взаємозв'язок всiх жителiв Землi: людей, тварин, птахiв, i в той же час один з парадоксiв людського iснування: людина змушений вбивати тих, кого любить, хто дорожчий вiд брата. Як добре, що нам не треба вбивати сонце, мiсяць i зiрки, досить того, що ми вимагаємо ïжу в моря i вбиваємо своïх братiв. Людина — частина природи, частина Всесвiту. Вона вiдчуває це i прагне до гармонiï з ними. Саме такою повинна бути свiтобудову: людина в гармонiйному спiвiснуваннi з природою, Всесвiту — до такоï важливоï думки приходить Хемiнгуей. Розглянемо взаємозв'язок образiв i старого i хлопчика: старiсть — юнiсть кiнець — початок Хлопчик Мандолiно — продовження старого, його майбутнє , вiн забезпечить йому безсмертя, отримавши разом з досвiдом i частина душi старого. Був би зi мною хлопчик, — рефреном звучать у повiстi слова старого, якими автор утверджує думку, що сила людства в його єдностi. Образа акул — хижакiв, ворогiв можна ще сприймати, як перешкоди на шляху досягнення мети. Людина смiливо вступає з ними в боротьбу. Акула нiчого не боïться i робить так, як ïй захочеться. Тут звучить знамените … людина не для того створена, щоб бути переможеною. Людину можна знищити, але ïï не можна перемогти . Але переможець нiчого не набуває, — цю фiлософську думку Хемiнгуей винiс навiть у заголовок одного зi своïх творiв. Сутнiсть людського життя в боротьбi i перемозi в нiй, можливо, це перемога над собою. У життi (море) у кожного є своя Риба (мета, мета), яку потрiбно купувати, є своï Акули (вороги, перешкоди), i, слава Богу, є свiй Хлопчик (надiя на майбутнє, на своє продовження), своï Льови ( найкраще в моєму життi, символ юностi, дитинства того, що допомагає жити). А ще людина — частинка неосяжному Всесвiтi. Вона вiдчуває себе добре лише в гармонiï з усiм, що оточує ïï: небом, сонцем, морем, птахами, рибами. Вона — не цар, не пiщинка — вона рiвна серед рiвних. Стають зрозумiлими слова Хемiнгуея з приводу закiнчення ним повiстi: Здається, що я, нарештi, добився того, над, чим працював все моє життя. Письменник у своïх творах завжди зображував якiсь актуальнi соцiальнi конфлiкти, проблеми сучасного йому життя, що оточує ïï суспiльства. Тобто, там були зафiксованi лише миттєвостi, а тут — вiчна картина свiту i людського iснування. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/stariy_i_more_hemingueja_povistpritcha_pro.dhtml