КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/smishne_i_strashne_v_opovidanni_antona_chehova_hameleon.dhtml

	СмIшне I страшне в оповIданнI Антона Чехова Хамелеон Смiшне починається у цьому оповiданнi так: влiтку, у велику спеку, полiцейський наглядач Очумєлов крокує мiстом, базаром, у шинелi, за ним — городовий з решетом конфiскованого аґрусу. Пожвавлення настає з появою ще однiєï дiючоï особи — з'являється майстер Хрюкiн у ситцевiй накрохмаленiй сорочцi i розстебнутiй жилетцi. Так одяг вiдразу говорить про своïх господарiв: шинель одягнуто в спеку, дешева сорочка з ситцю, але накрохмалена, щоб^ показати себе. Його кусає собака, i Хрюкiн радiє можливостi отримати з невiдомого власника компенсацiю. Особливий гумористичний ефект створює протирiччя: то Хрюкiн стверджує, що нинi всi рiвнi, то зразу, не переводячи подиху, з погрозою повiдомляє: У мене у самого брат у жандармах. Те, що вiдбувається на площi, є випробуванням для Очумєло-ва: треба прийняти рiшення щодо собаки, який покусав Хрюкiна. I все залежить вiд того, чий це собака. Вiд цього змiнюється його розмова i навiть самопочуття: йому то холодно, то жарко, то вiн одягає, то скидає свою шинель, Очумєлов постає перед нами як якийсь монумент, а його шинель — як мантiя у царя, яку придворнi то знiмають, то надягають. То вiн грiзно кричить на собачку, яка викликає у нас жаль. Але ситуацiя змiнюється, коли стає вiдомо, що хазяïн собачки — генерал. Дiзнавшись про це, Очумєлов на очах усiх присутнiх наче стає нижчим, а обличчя його.заливається посмiшкою нiжностi. Нам i смiшно, i страшно — бо Очумєлов вiдчуває себе переможцем, йому вдалося викрутитися. Та й натовп смiється з Хрюкiна, а не з нього, хамелеона. Це символ цiлоï епохи, позначеноï рисами зрадництва, брехнi, двоєдушностi. I хамелеонами у цьому оповiданнi виявляються всi персонажi.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/smishne_i_strashne_v_opovidanni_antona_chehova_hameleon.dhtml