КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/sho_take_shastja.dhtml Що таке щастя? Доволi часто ми чуємо такi слова: Тодi я був по-справжньому щасливий! або Я щаслива, бо… i багато-багато подiбних висловiв, таких звичних для нашого слуху. А що ж вони насправдi означають? Чи часто ми почуваємо себе щасливими? Що робимо для цього? I що ж таке щастя взагалi? Який стан ми звикли називати цим словом? Кожен хоче бути щасливим. I кожен по-своєму визначає для себе щастя. Мандрiвний фiлософ Г. Сковорода вбачав його в самопiзнаннi та самовихованнi. Пiдґрунтям щастя, на його думку, є душевнiсть, сердечнiсть, простота, скромнiсть, але не приниженiсть, i що дуже важливо -умiння розумiти власнi бажання i прагнення посiсти гiдне мiсце в життi, адекватне своïм здiбностям. Проте, на жаль, не кожен здатний зазирнути у власну душу й пiзнати своє щастя. Шукаємо щастя по краïнах, столiттях, а ноно скрiзь i завжди з нами; як риба в водi, так i ми у ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяйва — вiдхи- ли лише вхiд у душу свою, писав фiлософ. Отже, кожен iз нас сам торує шлях до щастя i по-сноєму його розумiє. Для одних — це матерiальний добробут. Для iнших особисте щастя невiддiльне вiд щастя батькiвщини. Когось робить щасливим влада. А для когось, навпаки, пiдвищення, керiвна посада — це халепа, бо до душi, наприклад, тиха лабораторiя, де можна творити. Нагато хто знаходить щастя у працi. Щасливий художник, що дивиться на щойно створене полотно. Щасливий коваль, який милується правильнiстю лiнiй свого виробу. Щаслива дiвчинка-першокласниця, що вперше виконала завдання на вiдмiнно… А яким незрiвнянним щастям є кохання ! Воно здатне надихати на подвиги й на творчiсть. Пригадаймо, наприклад, новелу О. Гончара За мить щастя. Останнi днi Другоï свiтовоï вiйни, Угорщина, раптовий потужний спалах почуттiв мiж радянським солдатом i молодою угорською жiнкою. Спалах заборонений, бо ж вона замiжня. I трагiчний, бо гине ïï чоловiк, якому довелося втрутитися в ситуацiю. Любов тут самодостатня i самочинна, почуття не прислухаються до голосу розуму, до обставин. За це належить смертна кара, але мить щастя варта того, аби нi за чим не жалкувати. Спалах щастя закоханоï людини описаний i в оповiданнi В. Винниченка Момент. Чоловiк i жiнка, якi не мали спiльного минулого й не матимуть спiльного майбутнього, лише на один момент усвiдомили, наскiльки щасливими вони є, i понесли цей момент у серцях у своï подальшi, нарiзнi, життя. Рiшуче, я знав ïï, — ми десь жили разом. Може, вона була колись веселою берiзкою, а я вiтром? Вона тремтiла листям, коли я спiвав ïй в тихий вечiр пiсню вiтра? Хто скаже, що нi? Може, ми були парою колоскiв i близько стояли один коло одного? Хто його зна, але я знав ïï давно-давно… Щастя — момент. Далi вже буденщина, пошлiсть — ось як охарактеризує цей душевний стан письменник. Скiльки людей — стiльки й шляхiв до щастя. А про яке щастя мрiю я сьогоднi? Вступити до вищого навчального закладу, вивчитися, займатися улюбленою справою, мати справжнє кохання… Також хочу матерiального достатку, а ще мати вiрних друзiв… Хочу, щоб мене поважали… Я хочу так багато! I, здається, моє щастя в тому, що я хочу жити й радiти життю. Своє мiркування менi б хотiлося завершити словами I. Драча, якi якнайповнiше вiдображають суть цього невловимого, не пояснюваного, а проте такого потрiбного почуття: Щастя — це те, що було.Щастя — не те, що буде.Неба набрало в груди I гай-гай — одгуло.Щастя — це те, що було.Щастя — воно мана є.Щастя це те, що минає,Як не минає зло.Хай пiдминає погодаЩастя — жар-птицi перо,Щастя — вiд Бога нагодаТворити добро! Рекомендованi твори: Багряний Iван. Тигролови. IЗинниченко Володимир. Момент. Iончар Олесь. За мить щастя. Кобилянська Ольга. Природа . Симоненко Василь. Дума про щастя. (' / ороженко Олекса .Скарб. Украïнка Леся. Щастя. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/sho_take_shastja.dhtml