КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/prochitayte_i_proanalizuyte_poeziy_t_shevchenka_meni.dhtml Прочитайте I проаналIзуйте поезIю Т. Шевченка МенI однаково, чи буду… У квiтнi 1846 року Т. Шевченко зближується з дiячами Кирило- Мефодiïвського товариства, а через рiк, у зв'язку з розгромом цiєï таємноï полiтичноï органiзацiï, потрапляє пiд арешт. Пiд час обшуку конфiсковано шевченкiвськi твори з рукописного поетичного альбому Три лiта. Слiдство у справi кирило- мефодiïвцiв, яких ув'язнили в казематi Петропавловськоï фортецi Петербурга, завершилось ЗО травня 1847 року, i найжорстокiший вирок дiстав Т. Шевченко, поплатившись насамперед за своï гострi полiтичнi сатири, спрямованi проти iмперськоï Росiï як тюрми народiв. Поетовi-борцю випало вiдбувати солдатську службу в Окремому Оренбурзькому корпусi, куди його вiдправили за особистою вимогою царя Миколи I пiд найсуворiший нагляд iз забороною писати й малювати. Чи могло бути щось дошкульнiше, анiж такий немилосердний вирок?! Однак Шевченко нiколи б не вiдступився вiд своïх iдеалiв. Адже не корисливiсть i самолюбство, не марнославство кликали його до пера i пензля, а єдиний привiлей бути вiрним сином сплюндрованоï й позбавленоï iндивiдуальностi Украïни. Заспiвом до невольничоï творчостi Великого Кобзаря став цикл тюремноï лiрики В казематi з пiдзаголовком Моïм соузникам посвящаю. Це вiршi, написанi у квiтнi-травнi 1847 року в камерi-одиночцi Петропавловськоï фортецi мiж допитами у справi кирило- мефодiïвцiв. Цикл складається iз 13 вiршiв, головним мотивом яких є заклик бути вiрним народовi, Украïнi, своïй Вiтчизнi (Менi однаково…, Згадайте, братiя моя…, Чи ми ще зiйдемося знову?). Найсильнiше нескоренiсть поета, його любов до Украïни висловленi у вiршi Менi однаково…. Автор поезiï виступає як патрiот, якого найбiльше хвилює не особиста доля, а доля Украïни: Та не однаково менi, Як Украïну злiï люде Присплять, лукавi, i в огнi Ïï, окраденую, збудять… Ох, не однаково менi. У творах циклу звучить також мотив суму i самотностi (Ой одна я, одна…, За байраком байрак…, Чого ти ходиш на могилу?..), кохання й розлуки (Чого ти ходиш на могилу?..): Ой одна я, одна, Як билиночка в полi, Та не дав менi Бог Анi щастя, нi долi… Поет розповiдає також про тяжку долю рекрутiв (Рано-вранцi новобранцi…). Не можна не згадати Садок вишневий коло хати…, найбiльш вiдомий вiрш циклу, який хвилює нас своєю позачасовiстю i постає символом невмирущостi нацiï, яка вмiє i любить i працювати, i спiвати, i жити. Мiж рядками вiршiв циклу В казематi прочитується ще один мотив прагнення до волi. Це головна тема поезiй Шевченка перiоду ув'язнення та заслання. Висновок. Цикл вiршiв Т. Шевченка В казематi започаткував низку творiв, написаних у засланнi. Провiднi мотиви циклу самотнiсть, кохання й розлука, любов до Украïни та ïï народу, прагнення волi. Ще раз переконуємося, що, незалежно вiд умов, у яких перебував поет, подумки вiн був на рiднiй Украïни, прагнув ïй волi, спiвчував знедоленим. Теми вiршiв цього циклу є темами усiєï творчостi поета. Опорнi слова й поняття: цикл вiршiв, провiднi мотиви, нескоренiсть, любов до Украïни, загальнолюдськi цiнностi. МЕНI ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ… Менi однаково, чи буду Я жить в Украïнi, чи нi. Чи хто згадає чи забуде Мене в снiгу на чужинi Однаковiсiнько менi. В неволi вирiс меж чужими, I, неоплаканий своïми, В неволi, плачучи, умру. I все з собою заберу, Малого слiду не покину На нашiй славнiй Украïнi, На нашiй не своïй землi. Не пом'яне батько з сином, Не скаже синовi: Молись, Молися, сину, за Вкраïну Його замучили колись. Менi однаково, чи буде Той син молитися, чи нi… Та неоднаково менi, Як Украïну злiï люде Присплять, лукавi, i в огнi ïï, окраденую, збудять… Ох, не однаково менi. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/prochitayte_i_proanalizuyte_poeziy_t_shevchenka_meni.dhtml