КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/mova_tvoriv_kvitkiosnovjanenka.dhtml

	Мова творIв КвIтки-Основяненка Уже лiтньою людиною Квiтка спробував своï сили в лiтературi. Вiн виступає зi статтями та фейлетонами в журналi Украинский вестник пiд псевдонiмом Фалалей Повинухiн. Протягом довгого часу (1816-1833) Квiтка був вiдомий лише як росiйський письменник. Звернутися до украïнськоï мови його спонукала суперечка з одним скептиком, який подiляв думки про непридатнiсть украïнськоï мови для створення серйозноï лiтератури, заперечував творчi можливостi украïнськоï мови. Г. Квiтка блискуче довiв здатнiсть нашоï мови виступати в будь-якому жанрi лiтератури. Своïми художнiми творами вiн показав, що украïнська мова придатна для вираження найглибших переживань i почуттiв. Своï першi повiстi украïнською мовою письменник друкує в харкiвському альманасi Утренняя звезда (1833). Цi твори виходять окремими збiрками в Москвi пiд заголовком Малороссийские повести, рас-сказанные Грицьком Основьяненком. Незабаром (1841) обидвi цi збiрки перевидаються в Харковi, а вмiщенi в них повiстi в перекладi росiйською мовою друкуються в журналi Современник та в iнших росiйських перiодичних виданнях.
 Г. Квiтка-Основ'яненко продовжував i розвивав традицiï етико- гуманiстичного напряму украïнського просвiтництва ХVIII столiття. У своïх творах вiн послiдовно проводив думку про обдарованiсть простого народу, препарував iдеï надання освiти простолюду. За умов, коли крiпосники ставились до представникiв народу як до робочоï худоби, Квiтка-Основ'яненко одним з перших заявив про те, що простi украïнськi селяни мають цiлковиту пiдставу на провiдне становище серед позитивних героïв лiтератури.
 Талант Квiтки-Основ'яненка як украïнського письменника найповнiше виявився в художнiй прозi. У таких повiстях, як Маруся , Сердешна Оксана, Козир-дiвка, Щира любов, центральним персонажем виступає сiльська дiвчина. Письменник талановито й поетично вiдтворив побут народу й обряди, оспiвав високi моральнi якостi трудiвникiв. Як прихильник поєднання реалiстичного зображення дiйсностi з сентименталiзмом, Квiтка-Основ'яненко у своïх сентиментально- реалiстичних повiстях прагне не тiльки показати побут села, а й розчулити читача благородними рисами героïв, ïх великодушними вчинками, глибокими стражданнями. (Сентименталiзм — лiтературний напрям другоï половини ХVIII — початку XIX столiть, що характеризувався особливою увагою до духовного свiту людини й вiдзначався iдеалiзацiєю дiйсностi та перебiльшенням почуттiв.)
 Письменник робить першi в украïнськiй прозi спроби розкрити внутрiшнiй свiт героïв, придiляє велику увагу ïх переживанням, вчинкам, якi здебiльшого психологiчно вмотивовує. Творчо використовуючи фольклор, Квiтка-Основ'яненко зумiв виразити народнi уявлення про зовнiшню красу, високi моральнi якостi людини.
 Першим прозовим твором новоï украïнськоï лiтератури була повiсть Маруся (1832), в якiй вiдтворено спосiб життя, працю, побут, звичаï селян. Автор опоетизував життя звичайних людей, просто й щиро передав iсторiю кохання дiвчини-селянки та хлопця-сироти. Особливу увагу письменник зосереджує на образi Марусi. Вона працьовита, чесна, щира, здатна на глибоке почуття. В образi цiєï селянки Квiтка-Основ'яненко втiлив народнi уявлення про iдеал дiвчини. I портрет Марусi, i ïï вбрання також нагадують образ дiвчини, що постає з украïнських народних пiсень. У такому ж планi подає автор i образ Василя, пiдкреслюючи, що цей iдеальний парубок i Маруся нiби створенi один для одного. Повiсть закiнчується трагiчно: Маруся помирає, з туги за коханою помирає i Василь.
 Письменник пiдкреслює духовну красу, розум селян, щирiсть родинних стосункiв. Так, Наум Дрот i його дружина Настя — це образи iдеальних селян. Вони працьовитi, лагiднi, мужньо переносять втрату єдиноï дочки. По-народному мудрi, цi селяни знаходять для себе вiдраду в працi. Наум Дрот переконаний у тому, що грiх лежачи хлiб ïсти, доки є сила, треба працювати й допомагати бiдним. Вiн спiвчутливий, розсудливий. Про це свiдчать i його мiркування про беззахиснiть жiнки-солдатки. Г. Квiтка-Основ'яненко одним з перших серед письменникiв сказав правдиве й спiвчутливе слово про долю жiнки- солдатки. Письменник докладно змальовує побут, звичаï, обряди украïнцiв. Нацiонального колориту повiстi додають приповiдки, жарти, вислови, запозиченi iз народних пiсень, казок: бiлая ручка, яснеє сонечко, крутiï гори.
 Письменник, скориставшись з невичерпних можливостей i багатства украïнськоï мови, блискуче довiв, що цiєю мовою можна висловити найнiжнiшi почуття, найвищi прагнення, найтоншi переживання.
 Г. Квiтка-Основ'яненко є зачинателем i гумористично-сатиричного напрямку в украïнськiй прозi. Використовуючи бурлескнi прийоми, народний гумор, фольклор, письменник створює такi реалiстичнi у своïй основi твори, як Конотопська вiдьма , Салдацький патрет, Купований розум та iн. У повiстi Конотопська вiдьма, гумористично зображаючи побут i управлiння козацькоï старшини ХVШ столiття, Квiтка засуджує паразитизм, духовне отупiння старшини. В окремих епiзодах твору вiн пiдноситься до соцiальноï сатири.
 Мова творiв Квiтки-Основ'яненка колоритна, образна, багата на народнi приказки та прислiв'я. Слiдом за Котляревським вiн звернувся до народноï розмовноï мови, черпаючи з неï яскравi вирази та звороти. В основi мови творiв Квiтки-Основ'яненка лежать говори Слобiдськоï Украïни, дуже близькi лексикою i синтаксичною будовою до киïвсько-полтавського дiалекту.
 Г. Квiтка-Основ'яненко вiдомий i як драматург. Вiн створює соцiально- побутову комедiю Сватання на Гончарiвцi. У цiй першiй украïнськiй комедiï поєднуються жанровi риси комедiï, комiчноï опери, водевiлю. Найвищим досягненням Квiтки-Основ'яненка в драматургiï є двомовна соцiально-побутова комедiя Шельменко- денщик. Цi твори входили до репертуару таких видатних акторiв, як М. Щепкiн, М. Кропивницький .
 Отже, творчiсть Г. Квiтки-Основ'яненка була важливим кроком на шляху становлення й розвитку новоï украïнськоï лiтератури. Його повiстi (Маруся, Щира любов, Конотопська вiдьма, Козир-дiвка тощо) стали першими зразками художньоï прози в новiй украïнськiй лiтературi. Письменник пiдготував ґрунт, на якому згодом з'являться прозовi твори Марка Вовчка, Iвана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного та iнших митцiв.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/mova_tvoriv_kvitkiosnovjanenka.dhtml