КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/mikola_hviloviy_18931933.dhtml

	Микола Хвильовий (1893-1933) Микола Григорович Хвильовий (справжнє iм'я М. Г. Фiтiльов) народився 13 грудня 1893 року в селищi Тростянець на Харкiвщинi (тепер райцентр Сумськоï областi) в родинi вчителiв (iншi псевдонiми Юлiя Уманець, Стефан Кароль). Майбутнiй письменник мав брата та трьох сестер. 1904 року, пiсля розлучення батькiв, Микола залишився з матiр'ю. По закiнченню початковоï школи в селi Калантаєвi Микола продовжив навчання БогодухIвськIй гIмназIÏ, екстерном склав екзамени й отримав диплом. Працював на рiзних посадах по селах. З 1916 року Хвильовий опинився на фронтах ПершоÏ свIтовоÏ вIйни. В цей час став бiльшовиком. 1918 року органiзував i очолив повстанський загiн, воював з гетьманцями, петлюрiвцями, дроздовцями. 1919 року вступив до комунiстичноï партiï. З 1921 року працював слюсарем на заводi в Харковi й писав вiршi. Серед його друзiв Володимир Сосюра та Майк Йогансен. ПершI поезIÏ Хвильового (Шляхи мистецтва) вийшли друком у 1917 роцi. Вiн був органiзатором збройноï боротьби проти гетьманських вiйськ на Харкiвщинi, iнiцiатором, органiзатором i активним членом таких лiтературних органiзацiй, як Гарт, В АПЛIТЕ, Пролiтфронт . Його твори друкувались в газетах i журналах першоï столицi, в альманахах Штабель та На сполох . Першi пореволюцiйнi роки ознаменувались виходом його поетичних збiрок Молодiсть i Досвiтнi симфонiï. У 1921 роцi у Харковi, який був тодi столицею Украïни, Хвильовий дебютував як поет, видавши поетичнi книги: В електричний вiк, Молодiсть. Та Хвильового вабила проза, а до поезiï в подальшому вiн звертається лише епiзодично. У 1923 р. вийшла його прозова збiрка Синi етюди. Найавторитетнiшi критики того часу вважали, що вона започаткувала нову украÏнську прозу, яка стала значним й цiлком новаторським явищем в украïнськiй лiтературi i принесла авторовi славу. Наступного року вийшла друком ще одна збiрка прозових творiв новел та оповiданьОсiнь.
 Книга новел Хвильового Осiнь, яка вийшла у Харковi 1924 року, закрiпила школу Хвильового i стиль, названий письменником романтикою вiтаïзму . Цю книгу можна вважати вершиною творчостI Хвильового. Вона змiцнила авторитет письменника, набула популярностi в Украïнi та за ïï межами. Обидвi книги прози письменника були перекладенi росiйською мовою. Проте ця книга викликала негативну реакцiю Москви. Письменник зазнав нападок з боку мiсцевих охоронцiв режиму. Хвильового звинувачували в пiдривi пiдвалин ленiнiзму, поширеннi буржуазних iдей. Твори письменника було заборонено друкувати. Його романи Вальдшнепи та Iроïда були конфiскованi вже пiсля публiкацiï перших частин. У 1925-1926 роках Хвильовий рiзко виступив проти цих нападок, i це зробило його постать ще бiльш помiтною i пIдняло його авторитет. У вiдповiдь на нападки Хвильовий у груднi 1925 — сiчнi 1926 року органiзував найпотужнiшу лiтературну структуру Вiльну академiю пролетарськоï лiтератури (ВАПЛIТЕ), до якоï увiйшли колишнi члени Гарту, Жовтня, дехто з Плугу. Вiн був органiзатором i головним iдейним трибуном украïнського Вiдродження, лiдером цiлого лiтературного поколiння. ВАПЛIТЕ прийняла вимоги комунiстичноï партiï в питаннях лiтературноï полiтики i зайняла незалежну позицiю. Метою органiзацiï було творення новоï украïнськоï лiтератури квалiфiкованими митцями. Керiвництво здiйснювали М. Хвильовий, М. Яловий та 0. Досвiтнiй. ВАПЛIТЕ об'єднала найталановитiших митцiв, якi тодi мешкали в Харковi (П. Тичина, Ю. Яновський, М. Кулiш, М. Бажай, 0. Довженко, М. Йогансен, О. Слiсаренко, Ю. Смолич, Г. Епiк, П. Панч та iншi). Органiзацiя прийняла свiй статут i програму, у яких йшлося про те, що ïï члени пiдтримують вiльний розвиток усiх течiй i стилiв, удосконалюють свою професIйну майстернIсть, дбають про престиж украïнськоï лiтератури. Письменники орiєнтувались на найкращi , взiрцi захiдноєвропейськоï лiтератури. ВАПЛIТЕ було органiзовано в той час, коли розгорнулася найгучнiша лIтературна дискусIя 1925-1928 рокiв, яка мала визначити подальший шлях розвитку украïнського мистецтва. Друга вiдповiдь Хвильового iдеологiчним нападникам була iдейною. Вiн опублiкував окремими книжками три серiï памфлетiв: Камо Грядеши; Думки проти течiï; Апологети пйсаризму i До потреби культурноï революцiï. Четверту збiрку Украïна чи Малоросiя? не було допущено до друку. У цих памфлетах Хвильовий порушує багато проблемних питань, крiз


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/mikola_hviloviy_18931933.dhtml