КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/mandri_don_kihota_u_poshukah_spravedlivostiI.dhtml

	Мандри Дон КIхота у пошуках справедливостI Великий шлях проходить кожен читач роману Сервантеса “Дон Кiхот” хитросплетiннями розуму та уяви рицаря iз Ламанчi. Багато поколiнь до нас сперечалися щодо того, хто ж та кий Дон Кiхот — мрiйник? дивак? шляхетна людина?.. Що несуть його вчинки людям?
 За аналогiєю зi славними iменами улюблених героïв Алонсо Кiхано називає себе Дон Кiхотом з Ламанчi. Впадає в око поєднання слiв “Дон” i “Кiхот”, точнiше “Кiхоте” — вiд слова, що означає частину рицарських обладункiв, яку носили на стегнi Слово “Кiхот” (спочатку — “Кiшот”) назавжди увiйшло в росiйську i украïнську лiтературу в помилковiй формi, бо було закрiплене авторитетом Пушкiна, Гоголя та iнших видатних письменникiв, “Ламанча” (Та Мапспа”), земля, що не викликає жодних героïчних асоцiацiй, виконує в iсторiï, культурi та економiцi Iспанiï допомiжну функцiю, якнайкраще пiдходила для батькiвщини героя роману-пародiï. В побутовiй мовi “Iа тапсiïа” — “пляма”, “шматок землi”. Таким чином головний герой буквально виявився “Дон набедреник зi Шматка землi”.
 Тлумачення семантики назви роману Сервантеса. За всiєï багатогранностi характеру Дон Кiхота автором у заголовок винесене одне слово — “хитромудрий”. Iспанське слово “iпдепiо” не пiддається однозначному перекладу тому непросто зрозумiти, що хотiв сказати автор. За часiв Сервантеса пiд словом “iпдепiо” розумiли природний дар, винахiдливiсть. Цими якостями швидше надiлений Санчо Панса, а не Дон Кiхот, Iнодi слово “iпдепiо” пояснюють як химерне поєднання маячнi, меланхолiï i винахiдливостi. В такому трактуваннi воно ближче до сутностi Дон Кiхота. За умов ницоï дiйсностi шляхетнi вчинки Дон Кiхота тiльки шкодять людям. Трагедiя Дон Кiхота полягає в тому, що вiн самотнiй в своєму прагненнi робити добро. Тому його вважають диваком i навiть божевiльним. Подвиг полягає вже в тому, що, знаючи про свою самотнiсть, Дон Кiхот продовжує боротися за iдею Добра.
 У Дон Кiхотi в суперечнiсть вступає його комiчна зовнiшнiсть рицаря i благороднi прагнення. Хоча вiн зовнi мало схожий на рицаря, його душа прагне захищати слабких, знедолених, допомагати ображеним, рятувати нужденних. Вiн бореться за добро i не може миритися зi злом. покласти на терези прагнення Дон Кiхота бути корисним людям, робити добро — i безглуздiсть його вчинкiв, реальну шкоду, яку вiн завдає ïм, то переважає перше. Людству був необхiдний мiф про Дон Кiхота, необхiдний був образ, покликаний виконувати в духовнiй культурi саме цю функцiю. I вiн ïï виконує, адже з величезноï кiлькостi образiв свiтовоï лiтератури саме Дон Кiхот для неï найближчий.
 Спiльного мiж Сервантесом i головним героєм його роману багато. Письменник i його герой — ровесники (Сервантесу було близько 50- ти, коли вiн вигадав свого героя, “лiт нашому гiдальговi до п'ятдесяти добиралося”, коли Дон Кiхот вирiшив стати рицарем). Обидва вони — збiднiлi iдальго. Однак головне, що ïх рiднить, гуманiстичнi iдеали i гiрка доля. Очевидно, що є частка iстини в словах X. Л. Боргеса про те, що Сервантес створив свого героя, “беззлобно жартуючи над собою”. Дон Кiхоту його любов до людей дала змогу пiсля всiх поневiрянь виразити ïм свою щиру вiдданiсть, а Сервантесу — написати роман, пройнятий вiрою в людей i любов'ю до них.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/mandri_don_kihota_u_poshukah_spravedlivostiI.dhtml