КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/literaturna_balada_fransua_viyona.dhtml

	ЛIтературна балада Франсуа ВIйона Французький поет XV столiття Франсуа Вiйон такий не схожий на бiльшiсть поетiв i письменникiв свого часу! Школяр, крадiй, волоцюга i розбiйник, Вiйон цобре знав убоге народне життя. Через столiття читачi чують живий голос людини, яка не бажає пiдкорятися сильним цього свiту анi королям, анi церковникам, анi багатiям. Вiйон насмiхався з ïхнього життя i своï пiснi-балади зробив зброєю проти всього, що не подобалося поетовi. Будучи патрiотом, який любив свою краïну, Вiйон написав Баладу проти ворогiв Францiï, а в знаменитiй надалi Про дам минулих часiв згадав про величну героïню Францiï добру Канну з Лотарингiï, яку в Руанi спалили англiйцi Жанну д'Арк.
 Романтичну пiсню-баладу Вiйон використовував не для пiднесення образу, не для оспiвування кохання та подвигiв заради коханоï, а навпаки, для викриття негативних сторiн життя. Щира мова Вiйона складається з говiрки мiщан, жаргону злодiïв, риторики вчителiв iз Сорбонни. Та є одна балада , написана народною мовою, проте має глибокий фiлософський змiст. Це Балада прикмет. Цей коротенький твiр мiстить опис усього життя середньовiчноï Францiï. Кожний рядок починається самовпевненими словами: Я знаю все… Балада будується на контрастах доброго та поганого, свiтла i темряви. Вiйонове всезнання дуже глибоке, поет насмiхається з модникiв, якi хизуються своïм одягом, надто зажерливих монахiв, старих жiнок, якi надмiрно користуються фарбами i парфумами усiм ïм байдуже до бiдних, хворих, малих i нещасних. Поет викриває мерзеннi сторони свiту, усю його несправедливiсть. Я знаю все… спiвчутлива душа Вiйона завмирає вiд жалю i болю за Божий свiт, вiн не розумiє, чому вiн, цей свiт, створений саме таким. Вiдповiдь самому собi на ствердження Я знаю все… Я нiчого не знаю….
 Вiйон завжди приваблюватиме до себе читачiв, бо його щирий i правдивий голос розповiдає про життя i смерть, бiднiсть i багатство, про людськi почуття i нелюдськi обставини, про нiжнiсть i грубiсть життя. I що бiльше ми розумiтимемо i пiзнаватимемо свiт, розширюючи обрiï свого знання, то частiше, слiдом за Вiйоном, ми будемо повторювати: Я знаю все я нiчого не знаю.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/literaturna_balada_fransua_viyona.dhtml