КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/kalendarnoobrjadova_tvorchist.dhtml

	Календарно-обрядова творчIсть У фольклористицi загальнопоширена думка про те, що первiснi ритуалiзованi тексти лягли в основу календарно-обрядовоï лiрики народноï творчостi в цiлому. Зокрема М. Грушевський твердив: ^Людський колективний крик (неартикульований хоровий спiв у примiтивнiй формi), ритмiчний рух (танець) i ритмiчний гук, викликаний рiзними ударами, почавши вiд ударiв голих рук i рiзних iнструментiв… се той ґрунт, на котрiм виростають, очевидно, найстаршi форми словесного мистецтва, Ритмiчне слово, котре входить як елементи в ритмiчний змiст сих вiдправ, культивується таким чином… в службi колективного магiчного обряду86.
 Отже слово у найдавнiших формах народноï творчостi невiддiльне вiд дiï — Воно сприймається як частина дiï (ïï супровiд) чи як те, що здатне викликати певну дiю.
 На основi древнiх мiфiв-рухiв, ïх поєднання, виникають суцiльнi оповiдi мiфи-танцi. У залежностi вiд призначення, ритуальнi танцi подiлялись на: 1) мисливськi танцi, метою яких було сприяти удачi на полюваннi чи риболовствi; 2) очиснi танцi, якi виконувалися з метою очищення швидким рухом; 3) еротичнi танцi (танцi родючостi), якi iмiтували шлюбний союз неба i землi (вогню i води), процеси сiяння i вирощування окремих сiльськогосподарських культур i виконувалися з метою збiльшення родючостi людей, тварин, землi; 4) траурнi танцi, виконання яких базувалось на уявленнi про перемiщення у потойбiчний свiт; 5) вiйськовi танцi, якими давнi люди прагнули накликати перемогу в битвi, нерiдко при ïх виконаннi використовувались рiзнi види зброï мечi, списи, якi втикали в землю, iмiтуючи вбивство ворога; 6) iмiтацiйнi танцi, якими наслiдували рух води, дерев, хiд сонця чи iнших космiчних тiл, уявне повернення весни тощо. Вони могли виконуватись у формi кола чи елiпсу (в яких учасники танцювали за чи проти руху сонця; прямоï чи кривоï лiнiï, парами тощо). ïх метою було пiдтримувати встановлений У природi космiчний порядок, активiзувати чи стимулювати певнi природнi явища; 7) жертовнi танцi. Таким зокрема був данець танець-жертва богинi Данi, який часто виконувався пiд час iнiцiацiï; а також у перiод весняно-лiтнiх iгрищ i супроводжувався рефреном типу Ой, Дана, Дана. Iз розвитком астрологiчно-мiфологiчних уявлень про циклiчнiсть природи та сiльськогосподарськоï працi в обрядах з´являються наслiдки спостережень за змiнами зоряного неба та пов´язанi з ними культовi ритуали поклонiння небесним свiтилам. Усi iснуючi прадавнi мiфологiчнi уявлення та культовi вiрування чiтко вiдобразились у календарно-обрядовiй творчостi.
 Календарно-обрядова творчiсть це драматично-поетична система обрядiв та ритуалiв магiчного значення, що супроводжуються вiдповiдними поетичними текстами сакрального змiсту, яка тiсно пов´язана iз циклiчнiстю природи. Основними ознаками цiєï творчостi є синкретизм, що проявляється у поєднаннi пiснi, руху, пантомiми, танцю; а також утилiтарне призначення (з метою заворожування сил природи та духiв). Вiдповiдно до чотирьох пiр року, а також перiодiв у землеробствi приготування до сiвби, сiяння, вирощування, збирання врожаю, видiляється чотири цикли календарно-обрядовоï творчостi зимовий, весняний, лiтнiй, осiннiй87. Кожен iз них має своï особливостi, вiдповiдно до землеробськоï працi, яка виконується у той час. Спiльним для усiх є нероздiльне поєднання слова та дiï, виконання сталих обрядiв та пов´язаних з ними традицiйних текстiв, якi нiколи не виконуються вiдокремлено вiд цих обрядiв чи в iншу пору року. А також прадавнє доiсторичне походження мисливського та землеробського перiодiв, про що свiдчить поганський свiтогляд, вiдображений в них. Кожен iз циклiв об´єднується навколо одного центрального свята, якому надається найважливiшого значення. Цим головним святам передували вступнi, метою яких було приготувати людей до святкування головного культу. Усi календарно-обрядовi свята, а вiдтак обрядовi дiйства, що виконувалися з ïх нагоди, мали чотири значення: релiгiйне, поминальне, землеробське та родинне.
 Зараз календарно-обрядова народна творчiсть функцiонує як традицiя, що втратила своє сакрально-магiчне значення, але поза межами системи давнiх вiрувань вона незрозумiла.
 З цього погляду розглядаємо кожен iз циклiв календарно- обрядовоï творчостi, подаючи аналiз систем ïх жанрiв та поетики.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/kalendarnoobrjadova_tvorchist.dhtml