КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/i_chujomu_nauchaytes_i_svogo_ne_curaytes.dhtml

	I чужому научайтесь, I свого не цурайтесь Iнтелектуальна хвиля з головою накрила людство нового тисячолiття. Ми досягли висот комп'ютерноï технологiï, злилися в одвiчне цiле з Iнтернетом. Все, що ранiше було запроваджено на одi, прийшло i до нас. Це, звичайно, має для нас велику користь. Разом iз цим до нас прийшло iноземне телебачення, пiснi. Молодь бiльше орiєнтується в закордонних придбаннях, але втрачає орIєнтир у вIтчизнянIй культурI. Наша держава стала незалежною, але ще багато залишається працювати у напрямi вiдродження нацiональноï культури i мистецтва. Забувати про своє минуле, не знати i не пам'ятати своєï iсторiï- це ознака того, що людина втрачає частину своєï духовностi, часточку себе. Можна багато чого запозичити в iнших, але це не означає те, що можна забути про своє, рiдне. Лелека повертається в своє гнIздо, тому що там ïï осередок, там ïх рiдний куточок. Квiтцi дуже важко рости в iншому мiсцi. Забудеш рiдний край, Тобi твiй корiнь всохне, такi слова є визначенням того стану, в який потрапляє людина, коли вiдрiкається вiд своєï землi. Великий патрiот нашоï держави, вIрний син УкраÏни Т. Шевченко в поезiï I мертвим, i живим… наголошує на тому, що не треба цуратися свого, треба любити свою Батькiвщину, як рiдну неньку, захищати ïï, поважати. А поняття Батькiвщина охоплює любов i до рiдноï хати, i до батькiв, i до друзiв, i до землi, i до мови. Деякi i досi з презирством i неповагою ставляться до рiдноï мови, багато хто ïï не знає i не розумiє. Але це ганьба! Жити в Украïнi й спiлкуватися мовою iншого народу! Так склалося iсторично, i це все можна зрозумiти. Але у нашого народу немає навiть бажання оволодiти цим словесним багатством. Ми краще будемо говорити росiйською, англiйською, лише не украïнською. Не поважати рIдну мову це як не поважати матiр. У мовi вираження нашоï нацiональноï свiдомостi, власного людського я. А так хочеться, щоб у нашiй краïнi було все гаразд: мир, спокiй, панувала любов до рiдного краю. Менi здається, що тодi наша Украïна вирушить вперед назустрiч прекрасному життю. А мова ? Мова нехай дзвенить чистим струмочком, здiймається догори бiлим голубом на щабель свiтовоï поваги i слави!


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/i_chujomu_nauchaytes_i_svogo_ne_curaytes.dhtml