КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/eneida_i_p_kotljarevskogo.dhtml

	Энеида И. П. Котляревского Бути або не бути украÏнському народу? Бути! — вiдповiла на це питання поема. Є така легенда: коли боги дiлили мiж людьми таланти, те одна людина вибрала собi смiх… I тiльки потiм боги отямилися, побачивши, що людина, обдарована смiхом, може бути сильнiше богiв. Можна впевнено затверджувати, що й цiєю людиною був Iван Котляревский. Котляревский, за словами Д. Обрадовича, своєï Энеидой показав, що нашi нацiï не тiльки спiває плачу, а й смiється спiвати. Авторовi вдалося пiдтвердити народну мудрiсть: якщо ти вiрний син народу, то бережи свою пiсню й вiру бiльше, нiж границi
 Сама характерна риса поеми — народностi. Дивуєшся й захоплюєшся картинами народного життя, якi наскрiзь пронизують добуток. I який же талант треба мати, яку проникливу спостережливiсть, як треба було близько стояти до народу, що любов плекати до рiдноï мови, щоб так чудово, майстерно й реалiстично зображувати цi картини!
 У поемi соковито змальовано богатими, рiзноманiтними фарбами народнi гуляння, свята, iгри й танцi, звичаï й повiр'я, народний одяг i домашня обстановка; називаються десятки народних страв; троянци носять численнi украïнськi iмена; украïнськi назви данi й багатьом селам, мiстам, мiсцевостям; iз щирим милуванням описанi святковi розваги, сцени вечiрницi й ворожiння
 Котляревский вражає кулинарно-гастрономичной поiнформованiстю: яку тiльки ïжу не вживали троянци — галушки, лемишку, кулиш, запивали брагою й горi травою. I все це — простi селянськi страви. А який багатий вибiр одягу в героïв добутку! Венера одягнена чудово. Юнона сховала пiд кибалку мичку, взяла шнурiвку й спiдницю. На Дидоне караблик бархатовий, спiдниця й корсетка шовкова. У поемi згадується багато iгор, як наприклад: у свинки, у панаса, у журавля. Подає автор i вiдомостi про украïнськi народнi iнструменти й танцi: Бандура горлицi бриньчала, сопiлка … Навкруги дiвчини танцювали. Троянци знають багато пiсень. I яких же пiсень! Про Сагайдачного спiвали, Мабуть, спiвали й про Сiч! Не випало з поля зору письменника й образотворче мистецтво. Для прикраси царських палат Латинь привезли картини: Портрети всiх богатирiв….
 Це цiлий каталог картин, якi були поширенi тодi й у помiщицьких будинках i в селянських будинках. Захоплюють читача народнi легенди: казковi образи — кобиляча глава, чоботи-скороходи, килим-лiтак. А один iз самих колоритних казкових образiв довбня-яга, — чудовий добуток народноï фантазiï
 А ще: Котигорох, Iван-царевич,Кощiй iз прескверною ягоюИ дурень зi ступою новоï Як глибоко треба було знати И. П. Котляревському життя, iсторiю й культуру народу, щоб з такою колоритнiстю й точнiстю все це описати. Особливо яскраво виявляється народностi поеми в описах потойбiчного миру — пекла й раю, у яких ми довiдаємося життя й побут народу на цiй грiшнiй землi, довiдаємося взаємини мiж людьми, ïхньоï звички, натури
 ЦI картинки — теперiшня енциклопедiя для етнографа з описами вечiрницi, ворожiння й шепотiння, народного лiкування. Подавши картину вечiрницi, письменник iз глибоким знанням народних рядiв описує далi ворожiння, пророкування долi Енеєвi. Як один з елементiв народностей поеми слiд зазначити наявнiсть у нiй народних iмен, носiями яких були козаки-украïнцi. От кого, наприклад зустрiв Еней у пiдземному царствi:
 Педька, Терешка, Шелифона,Панька, Єфрема й Харка… Картини життя й побуту змальованi И. П. Котляревським на основах глибоких
 знань вiрувань i подань iз народних джерел:
 Пiду я до людей старих,И попрошу ïх розповiсти,Що чули вiд дiдiв своïх Энеида — добуток великоï сили й краси, добуток, що має важливе пiзнавальне значення, добуток, де вiдбивається все життя народу: його дiя, його поняття, його думи , бажання, надiï, радостi й суми. О. Билецкий сказав: Всiєю своєю поемою Котляревский продемонстрував незвичайну силу й волю народу до життя.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/eneida_i_p_kotljarevskogo.dhtml