КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/dramatichna_istoria_virsha_volodimira_sosyri_lybite_ukrainu.dhtml

	Драматична IсторIя вIрша Володимира Сосюри Любите УкраÏну В. Сосюра народився на станцIÏ Дебальцеве в Донецькiй областi в багатодiтнiй сiм'ï. Брав участь у громадянськiй вiйнi на сторонi рiзних полiтичних сил (УНР, бiльшовикiв). З 1921 р. живе в Харковi, уливається в бурхливе лiтературне життя. Учиться на робiтфаку Харкiвського iнституту народного утворення. В 30-i роки, чудом уник репресiй, початкiв писати декларативну лiрику, що прославляла вождiв СРСР. Творчiсть поета вiдродилося в роки Другоï свiтовоï вiйни. За вiрш Любите Украïну випробував переслiдування, iнспiрованих кремлiвською верхiвкою
 Поет-лIрик. Був надзвичайно популярним серед молодi 30- х рокiв, читача залучають щирiсть i емоцiйнiсть лiричних поэзий Сосюри. Автор багатьох книжок вiршiв: 1871 рiк (1923), Сьогоднi (1925), Коли зацвiтуть акацiï (1928), Серце (1931), Солов'ïнi далечiнi (1957), Ластiвки на сонце (1960), Осiннi мелодiï (1964) i iн., автобiографiчного роману Третя рота. Наприкiнцi Великоï Вiтчизняноï вiйни В. Сосюра написав вiрш Любите Украïну. Стих згодом увiйшов у збiрник Щоб сади шумiли. Головним чином через опис пейзажних малюнкiв рiдного краю автор вiрша натхненно прославляє свою бiльшу любов до Батькiвщини. Вiн вiдтворить образ вишневоï , зображує красу ïï природи, переможну iсторiю, волелюбний народ з багатою культурою й солов'ïною мовою. У цьому вiршi вилилися думки й почуття, якi наповнюють серце кожноï людини, у ньому просто й задушевно передане те, що ми не раз вiдчуваємо, i не завжди можемо сказати своïми словами
 Поет саме тому поет, що нiма мова душi, його мелодiю може перетворити в мелодiю мови. От чому такi зворушливi, хвилюючi, такi близькi для кожного з нас рядка вiрша Любите Украïну:
 Любите Украïну всiм серцем своïмИ всiма своïми справами!..Для нас вона у свiтi єдина, одна У цих словах чутний вiдгомiн Шевченкiвського Немає у свiтi , немає другого Днiпра, але звучать вони по-новому, свiжо й по-своєму поетично. Це не просте повторення слiв великого Кобзаря, це нове поетичне вiдкриття, лаконiчне й разом з тим виразний опис нашоï дiйсностi, що зримо виникає iз чудових пейзажних замальовок, створених поетом смiло й оригiнально. Не слiд забувати, що стих був написаний в 1944 роцi, коли в жорстоких боях украïнська земля була звiльнена вiд фашистських загарбникiв, коли усьому свiту стало вiдомо, що Краïна непереможна, а ïï народ — безсмертний Жагуча пристрасть i задушевний лiризм злилися в єдину мелодiю. Зiрки й электроогни, удари серця й зойки гудкiв, пурпуровi хмари й грiм канонад — це художнi деталi поетичного образа нашоï . Саме цей образ матерi-вiтчизни надихнув бiйцiв на подвиги, вiв до перемоги. Лише бiльша любов до своєï землi дала ïм силу не тiльки звiльнити окуповану нiмецько-фашистськими загарбниками територiю нашоï краïни, а й принести звiльнення й щастя нового життя
 Не можна любити народiв iнших, коли ти не любиш Украïну! говорить поет, i в цих словах розкривається вся суть теперiшнього патрiотизму. В 1948 роцi збiрник Щоб сади шумiли була вiдзначена Державноï премiï першого ступеня. У сiчнi 1948 року вся громадськiсть поздоровляє поета з п'ятдесятилiттям його народження, а на груди в нього з'являється найвища урядова нагорода орден Ленiна. У вiтаннi Президiï Сполучника письменникiв вiдзначалося, що iм'я Сосюри невiд'ємно вiд iсторiï розвитку украïнськоï лiтератури, вiн виступав як поет-патрiот, як поет гостроï сучасноï теми . Це була висока й справедлива оцiнка поетичноï творчостi Володимира Сосюри. Вустами широких читацьких кiл проговорювало це вiтання й пiднiмало в збудженiй душi поета новi сили на подальшi творчi здiйснення
 Але виявилися такI критики, якi в патрiотичному вiршi Любите Украïну, написаному ще в 1944 роцi й не раз друкованому й передрукованому, помiщеному навiть у книгу, що вiдзначена премiєю, побачили недолiки. Вони висували обвинувачення поетовi в тiм, що нiбито в його поезiï немає образа сучасноï . Проте, кожному читачевi цiлком зрозумiло, що поет прославляє сучасну Украïну, тому що iншоï у свiтi немає. I справдi, що було недоречно в цих повних любовi й щиростi рядках?
 Любите Украïну в снi й наяву,вишневу свою Украïну, красу ïï, вiчно,жива й нову, i мова ïï солов'ïний Але критики неправильно тлумачили змiст вiрша, позбавляли поета права висловлювати своє нацiональне почуття. Стих був заборонений для читачiв, автор вiдданий нещаднiй критицi й осуду за нiбито буржуазний нацiоналiзм. Сосюра мужньо, хоча й болiсно, витримав несправедливу критику, що пiдточила його здоров'я, i далi продовжував писати для народу


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/dramatichna_istoria_virsha_volodimira_sosyri_lybite_ukrainu.dhtml