КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/dolja_oxani_golovnoi_geroini_drami.dhtml

	Доля Оксани — головноÏ героÏнI драми ЛесI УкраÏнки Бояриня Мiрiам, Кассандра, Тiрца, Мавка… Прекраснi жiночi образи, подарованi нам драматургiєю Лесi Украïнки . У цей ряд слiд поставити iм'я головноï героïнi драми Бояриня Оксани Перебiйноï. Цей образ несе в собi не тiльки жiночу вiрнiсть i кохання , а й вiдповiдальнiсть за украïнську нацiональну справу. Оксана освiчена, вiльнолюбна дочка козачка. Степану вона говорить:
 Не думай, нiби я пуста панянка,
 що тiльки має на умi забави та залицяння. Оксана покохала Степана i думала, що крiм нього ïй нiчого не потрiбно, одружившись, у родинному колi вона вважала себе найщасливiшою. Та все змiнилося пiсля переïзду у Московщину. Чужi звичаï, неволя, зневага, тут якась неволя басурманська: не смiй нi очей пiдняти, нi розмову пiдтримати, нi за ворота двору ногою ступити. Вона з болем усвiдомлює своє невiльництво, з болем вириває з серця надiï на заступництво за скривджених спiввiтчизникiв. Не стає сили в неï перенести справжнє становище свого чоловiка, який повинен хлопом Стьопкою себе взивати та руки цiлувати, як невiльник.
 Болючих страждань завдає Оксанi не так розлука з батькiвщиною, як беï дiяльнiсть, беззмiстовне життя. Невипадково згадується заiржавiла у пiхвах шабля, яка втратила своє призначення. Руки вiд кровi чистi здаються вкритими iржею, бо нiчого не робили для завоювання волi i свободи. Героïня чинить суд над собою, вважаючи, що ïï життя позбавлене сенсу. I з цього часу сили поступово покидають Оксану, вона не чинить опору хворобi. Усвiдомлення вiдступу вiд власних принципiв роздирає дiвоче серце. Коли настало прозрiння, вона побачила боязку душу Степана, його надмiрну обережнiсть i бездiяльнiсть. Власним приниженням перед царським оточенням вiн принижував i дружину.
 Занадто я жалiла… в тiм i горе… Якби я мала сили не жалiти, то вирвалась би геть з сiï кормиги i ти б ослободився вiд iржi… говорить Оксана. Та це, я гадаю, марнi сподiвання. Бо чоловiк, який дуже дорожив своєю кар'єрою, нiколи б не покинув службу i не пiшов би за нею.
 Тяжко переживає Оксана нацiональне приниження: Зломилася воля, Украïна лягла пiд ноги Москвi. Вона вiдчуває свою непотрiбнiсть рiдному краєвi. Кому потрiбне те моє здоров'я, та й я сама? роздумує зневiрена жiнка,Оксана помирає. Неможливiсть будь-якоï самостiйноï патрiотичноï дiï з боку самоï Оксани, а звiдси змертвiння нацiональних коренiв, гiрке вiдчуття власноï непотрiбностi Украïнi наблизили ранню смерть героïнi, вважає Олесь Ковальчук. У передсмертних словах Оксани сплелися нiжна любов до рiдного краю з невимовною тугою, породженою ïï невiльницьким становищем.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/dolja_oxani_golovnoi_geroini_drami.dhtml