КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NOVIX_AVTORIV/znachennja_obraza_famusova.dhtml

	Значення образа Фамусова Нечуваним був успiх комедiï. Блискучу й глибоку характеристику Горi вiд розуму дав Пушкiн . На думку поета, цiль комедiï — характери й рiзка картина вдач. Комедiя, за словами Бєлiнського, з'явилася жагучим протестом проти мерзенноï дiйсностi, проти чиновникiв- хабарникiв, проти свiтського суспiльства, неуцтва, добровiльного холопства…
 Грибоєдов дав своєï комедiï целую галерею живих i яскравих образiв дворянського суспiльства, представникiв столiття минулого. Це Фамусов — богатий пан помiщик i великий чиновник. Вiн вiдома людина в колi московського барства. Фамусов — переконаний крiпосник, готовий у гнiвi заслати в Сибiр своïх крiпосних слуг, лютий ненависник просвещенья, низькопоклонник, пiдлесник, людина позбавлений щирого достоïнства й честi, що плазує перед вищими для одержання чинiв i багатства
 Поруч iз Фамусовим у комедiï коштує Скалозуб, що мiтить у генерали. Полковник Скалозуб — гiсть у будинку Фамусова, вiн типовий представник аракчивщини в армiï, тип офiцера- кар'єриста. У розумовому вiдношеннi вiн людина недалекий. Вiн слова розумного не виговорив вiдразу,- зауважує Софiя . Службист, вiрний охоронець самодержавно-крiпосницького ладу, ворог освiти — такий Скалозуб
 Мир Фамусова, його гостей складається не тiльки iз крiпосникiв- тузiв, але й iз прислуговуючих ïм, подхалимствующих чиновникiв- молчалиних. Створюючи характер Молчалина, Грибоєдов показав вплив, що розтлiває, крепостническо-чиновницькоï моралi на розвиток i поводження людини, залежного вiд фамусовского суспiльства. Молчалин став загальним позначенням вульгарностi й лакейства. Характернi риси Молчалина: прагнення до кар'єри, умiння пiдслужитися, лицемiрство, небагатослiвнiсть, острах висловлювати своï судження. Вiн щиро дивується, як у маленьких чинах можна смiти своє судження мати. Роблячи пiдлий учинок, вiн навiть не розумiє, що це пiдлiсть. Молчалин вирiс у символ рабського мовчання, до якого страмились привчити Росiю спочатку Аракчеев, а потiм Микола1. Адже нинi люблять безслiвних,-говорив Чацкий .
 Познайомимося бiльш глибоко з гiстьми, що прибули на бал у будинок Фамусова. Це велике й строкате суспiльство. Тут владна, примхлива, впливова баба Хлестова, що з'явилася iз собачкою, i Графиня-Бабуся iз графинею-внучкою, злою й зарозумiлою плетухою, i чету князiв Тугоуховских iз шiстьома дочками, що цiкавляться тiльки фасонами платтiв, i Наталя Дмитрiвна, розпещена молода дама, що перетворила добряги чоловiка в безвладного раба
 Незримо тут є присутнiм i княгиня Марiя Олексiïвна, грiзна законодавиця суспiльноï думки, i вiдома Тетяна Юрiïвна, що дає бали вiд рiздва й до поста, i влiтку свята на дачi.
 Картина побуту, вдач i настроïв фамусовской Москви намальована в комедiï яскраво й смiло. Перед нами юрба рiзних людей, порожнiх, бездушних i пiдлих. Стихiя цього середовища: плiтки й лихослiв'я. Тут знають кожного дворянина й скажуть хто багатий, i хто бiдний, i скiльки крiпакiв душ у Чацкого: Чотириста; Немає! Триста. I Хлестова додасть обиженно: Уж чужих маєткiв менi не знати Ця об'єднана команда вiдчула в мовленнях Чацкого iдейного ворога й миттєво пiдхопила плiтку про божевiлля Чацкого. Причину вони, гостi Фамусова, бачать в освiтi: И впрямь збожеволiєш вiд цих, вiд одних, вiд пансiонiв, шкiл, лiцеïв…
 Ще бiльш категоричний Фамусов:Ученье — от чуму,Ученiсть — от причина У цьому суспiльствi потрiбно думати так, як всi, тут грiх не лихо поголоска не гарна. Не дивно, що це суспiльство вiдриває вiд себе Чацкого, як щось далеке, стороннє. Грибоєдов залишився в iсторiï росiйськоï лiтератури автором єдиного добутку, але ця комедiя називається перлиною росiянцi драматургiï
 Займаючи великий пост, Фамусов визнає, що служить вiн для того, щоб добути чини й iншi блага. При цьому вiн навiть не вникає в суть паперiв, що пiдписуються ïм,:
 А в мене, що справа, що не справа,Звичай мiй такий:Пiдписано, так iз плечей геть. А. С. Грибоєдов блискуче вiдбив в образi Фамусова також таку рису чиновництва, яку ми називаємо сьогоднi протекцiонiзмом. Герой комедiï зiзнається:
 При менi служащие чужi дуже рiдкi,Усе бiльше сестринi, своячки дитинки…Як станеш представляти до крестишку чи, до мiстечка,Ну як не порадеть рiдному чоловiчковi Мiрою цiнностi людини для Фамусова є чини й грошi. Своєï дочки Софiï вiн говорить: Хто бiдний, той тобi не пари. Полковник Скалозуб, як уважає Фамусов, пiдiйшов би Софiï як чоловiк, тому що вiн не нинi — завтра генерал.
 В образi Фамусова ми без працi можемо знайти знайомi риси нашого сучасника. Адже дотепер багато хто використовують у своєму життi ту ж шкалу цiнностей, яка була в росiйського барства початку XIX столiття. А бюрократiя, що стала вже суспiльним явищем, тримається на цих самих Фамусових.
 Гончарiв у своïй статтi Мильон роздирань писав про Гору вiд розуму, — що воно все живе своею нетленною життям, переживе й ще багато епох i все не втратить своєï життєвостi. Я повнiстю роздiляю його думку. Адже письменник намалював реальну картину вдач, створив живих персонажiв. Настiльки живих, що вони дожили до наших часiв. Менi здається, що в цьому й полягає секрет безсмертя комедiï А. С. Грибоєдова. Адже нашi фамусови, молчалини, скалозуби як i ранiше змушують сучасного нам Чацкого випробовувати горе вiд розуму


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NOVIX_AVTORIV/znachennja_obraza_famusova.dhtml