КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NOVIX_AVTORIV/shkilniy_tvir_nad_chim_zmushue_zadumatisja_opovidannja.dhtml

	ШкIльний твIр: Над чим змушує задуматися оповIдання В. М. Шукшина “Образа”? В оповiданнi Василя Макаровича Шукшина “Образа” мова йде про звичайний життєвий випадок, свiдком або учасником якого може виявитися кожний з нас у будь-яку мiнуту: у транспортi, у магазинi, у будь-якiй установi. Це, на жаль, стало повсякденною реальнiстю. Мова йде о… хамствi, звичайному хамствi. Сашке Єрмолаєву нахамила продавщиця, неï пiдтримала черга. I все це в присутностi крохотули-дочки, що ще в силу свого вiку не може зрозумiти, що трапилося, але серцем почуває, що цi тiтки й дядьки “поганi”, вони скривдили ïï тата. I Сашке соромно перед дочкою за цих людей
 Як надiйти йому? Може, промовчати, повернутися й пiти? Як говориться, чолом стiну не прошибиш, тiльки шишки собi наб'єш. А цих людей словом не переконаєш. I грубiянку-продавщицю, i людей iз черги, що пiдтримали ïï, особливо Плаща-Чукалова. Але адже далеко не кожна людина зможе хоча б зовнi спокiйно перенести образу. Просто не зможе
 Тодi, може бути, простiше на брутальнiсть вiдповiсти брутальнiстю, вiдвести душу й вiдразу забути про те, що трапилося,? Як говорять у народi, коли не вистачає слiв, допомагають вираження
 Але знов-таки не кожна людина може опуститися до брутальностi й хамства. По своєму складi вiн не може цього
 Але є ще один аргумент — сила, до якого й вирiшив звернутися Сашка Єрмолаєв. У цьому випадку цей аргумент — молоток. I тiльки щаслива випадковiсть, тiльки втручання дружини запобiгло катастрофi, iнакше могло вiдбутися непоправне У станi афекту, не розрахувавши сили, Сашкамог би вбити людини… А це вже найстрашнiше. Як потiм жити далi, знаючи, що ти позбавив життя нехай i поганого, але людини. Убити когось — це вбити й бiльшу частину своєï душi, самого себе. Це однозначно. Що може бути сутужнiше й страшнее життя з постiйним вiдчуттям своєï провини, вiчними каяттями совiстi? Про цьому страшно навiть подумати
 Тому що ж бути? Сам автор не дає однозначноï вiдповiдi, але як би мiж iншим говорить: “…Адже ми самi розплодили хамiв, самi,;. Нiхто нам ïх на парашутах не закинув…”. Виходить, вiн залишає рiшення на совiстi кожного з нас
 Я особисто в подiбнiй ситуацiï просто б розплакалася й довго не могла забути происшедшего.
 А тим часом беззаконня, сваволя й хамство все множаться. Ми живемо серед розлючених, агресивно настроєних, грубих людей. I брутальнiсть, до нещастя, стає як би нормою поводження й спiлкування. Якщо тобi спокiйно, доброзичливо вiдповiли, то ти сприймаєш це не як норму, а як рiдке й приємне виключення
 И в цьому свiтi зла усе сутужнiше жити кожному з нас i всiм разом. Поневоле задаєш те ж питання, що й Василь Макарович Шукшин: “Люди, що з нами вiдбувається?”
 Так, що з нами вiдбувається? До чого ми йдемо? У цьому швидкому ритмi життя, напевно, обов'язково потрiбно знайти мiнуту й згадати iстину: “Треба людиною бути”. Бути людиною…


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NOVIX_AVTORIV/shkilniy_tvir_nad_chim_zmushue_zadumatisja_opovidannja.dhtml