КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NOVIX_AVTORIV/leskov_n_s_livsha_glava_chotirnadcjata.dhtml Лєсков Н. С. ЛIвша — глава чотирнадцята Стали все пiдходити й дивитися: блоха дiйсно була на всi ноги пiдкована на теперiшнi пiдкови, а лiвша доповiв, що й це ще не все дивне - Якби, — говорить, — був краще мелкоскоп, що у п'ять мiльйонiв збiльшує, так ви изволили б, — говорить, — побачити, що на кожноï подковинке мастерово iм'я виставлене: який росiянин майстер ту пiдкiвку робив - И твоє iм'я отут є? — запитав государ - Нiяк нi, — вiдповiдає лiвша, — мого одного й немає. - Чому ж? - А тому, — говорить, — що я дрiбнiше цих пiдкiвок працював: я гвоздики виковував, якими пiдкiвки забитi, — там уже нiякий мелкоскоп взяти не може Государ запитав: - Де ж ваш мелкоскоп, з яким ви могли зробити цей подив? А лiвша вiдповiв: - Ми люди бедние й по бiдностi своєï мелкоскопа не маємо, а в нас так око пристрелявши. Отут i iнш придворнi, бачачи, що лiвшi справа вигорiла, почали його цiлувати, а Платов йому сто рублiв дав i говорить: - Прости мене, братик, що я тебе за волосиная вiддер Лiвша вiдповiдає: - Бог простить, — це нам не вперше такий снiг на голову А бiльше й говорити не став, та й нiколи йому було нi з ким розмовляти, тому що государ наказав зараз же цю пiдковану нимфозорию укласти й вiдiслати назад в Англiю — начебто подарунка, щоб там зрозумiли, що нам це не дивно. I велiв государ, щоб вiз блоху особливий кур'єр, що на всi мови вчений, а при ньому щоб i лiвша перебував i щоб вiн сам англiйцям мiг показати роботу i якiсь у нас у Тулi майстра є Платов його перехрестився - Нехай, — говорить, — над тобою буде благословення, а на дорогу я тобi моєï власноï кислярки надiшлю. Не пий мало, не пий багато, а пий средственно. Так i зробив — надiслав А граф Кисельвроде велiв, щоб обмили лiвшу в Туляковских всенародних лазнях, обстригли в перукарнi й одягли в парадний каптан iз придворного пiвчого, для того, щоб схоже було, начебто й на ньому який-небудь жалуваний чин є Як його таким манером обформировали, напоïли на дорогу сподiваємося iз платовскою кисляркою, затягли ремiнним поясом як можна тугiше, щоб кишки не тряслися, i повезли в Лондон. Звiдси з лiвшею й пiшли закордоннi види Ïхали кар'єр з левшою дуже незабаром, так що вiд Петербурга до Лондона нiде вiдпочивати не зупинялися, а тоько на кожнiй станцiï пояса на один значок ще вже перетягали, щоб кишки з легенями не переплуталися; але як лiвшi пiсля подання государевi, по платовскому наказi, вiд скарбницi винна порцiя досхочу покладалася, то вiн, не евши, цим одним себе пiдтримував i на всю Європу росiйськi пiснi спiвав, тiльки приспiв робив по^-iноземному: Ай люли-рє тре жули. Кур'єр як привiз його в Лондон, так з'явився кому треба й вiддав скриньку, а лiвшу в готелi в номер посадив, але йому отут незабаром нудно стало, та i ïсти схотiлося Вiн постукав у дверi й показав услужающему собi на рот, а той зараз його й звiв у пищеприемную кiмнату Сiл отут лiвша за стiл i сидить, а як чого-небудь по-аглицки запитати — не вмiє. Але потiм догадався: знову престо по столi перстом постукає так у рот собi покаже, — англiйцi догадуються й подають, тiльки не завжди того, що потрiбно, але вiн що йому не пiдходяще не приймає. Подали йому ихнего готування гарячий студинг у вогнi, — вiн говорить: Це я не знаю, щоб таке можна є, i вкушати не став; вони йому перемiнили й iншоï страви поставили. Також i горiлки ïх пити не став, тому що вона зелена- неначебто начебто купоросом заправлена, а вибрав, що всього натуральнiше, i чекає кур'єра в прохолодi за баклажечкой. А тi особи, якою кур'єр нимфозорию здав, цю же мiнуту ïï розглянула в найдужчий мелкоскоп i зараз у публицейские вiдомостi опис, щоб завтра ж на загальну звiстку наклепом вийшов - А самого цього майстра, — говорять, — ми зараз хочемо бачити Кур'єр ïх перепровадив у номер, а звiдти в пищеприемную залу, де наш лiвша порядно вже пiдрум'янився, i говорить: От вiн! Англiйцi лiвшу зараз хлоп-хлоп по плечу i як рiвного собi — за руки. Камрад, — говорять, — камрад — гарний майстер, — розмовляти з тобою згодом, пiсля будемо, а тепер вип'ємо за твоє благополуччя. Запитали багато вина, i лiвшi першу чарку, а вiн iз увiчливiстю перший пити не став: думає, — може бути, отруïти з досади хочете - Нi, — говорить, — це не порядок: i в Польщi немає хазяïна бiльше, — самi вперед ïжте Англiйцi всiх вин перед ним випробували й тодi йому стали наливати. Вiн устав, лiвою рукою перехрестився й за всiх ïхнє здоров'я випився Вони помiтили, що вiн лiвоï рукою хреститься, i запитують у кур'єра: - Що вiн — лютеранец або протестантист? Кур'єр вiдповiдає: - Нi, вiн не лютеранец i не протестантист, а росiянцi вiри - А навiщо ж вiн лiвою рукою хреститься? Кур'єр сказав: - Вiн — лiвша й всi лiвою рукою робить. Англiйцi ще бiльше стали дивуватися й почали накачувати вином i лiвшу й кур'єра й так цiлi три днi обходилися, а потiм творять: Тепер досить. По симфону води з ерфиксом прийняли й, зовсiм освежевши, почали розпитувати лiвшу: де вiн i чому вчився й доки арифметику знає? Лiвша вiдповiдає: - Наша наука проста: по Псалтирю так по Напiвсоннику, а арифметики ми нiтрохи не знаємо. Англiйцi переглянулися й говорять: - Це дивно. А Лiвша ним вiдповiдає: - У нас це так повсюдно. - А що ж це, — запитують, — за книга в Росiï Пiдлога усонник? - Це, — говорить, — книга, до того що вiдносить, що якщо в Псалтире що-небудь щодо гаданья цар Давид неясно вiдкрив, то в Напiвсоннику вгадують доповнення Вони говорять: - Це шкода, краще б, якщо б ви з арифметики по крайностi хоч чотири правила додавання знали, то б вам був набагато пользительнее, чим весь Напiвсонник. Тодi б ви могли змiркувати, що в кожнiй машинi розрахунок сили є, а те от хоша ви дуже в руках митецькi, а не змiркували, що така мала машинка, як у нимфозории, на саму акуратну точнiсть розрахована i ïï пiдкiвок несть не може. Через це тепер нимфозория й не стрибає й дансе не танцюється Лiвша погодився - Про цьому, — говорить, — суперечки нi, що ми в науках не зашлетеся, але тiльки своïй батькiвщинi вiрно вiдданi. А англiйцi кажуть йому: - Залишайтеся в нас, ми вам бiльшу освiченiсть передамо, i з вас дивний майстер вийде. Але на це лiвша не погодився - У мене, — говорить, — удома батьки є. Англiйцi назвалися, щоб його батькам грошi посилати, але лiвша не взяв - Ми, — говорить, — до своєï батькiвщини прихильнi, i тятенька мiй уже дiдок, а мати-бабуся й звикши у свiй прихiд у церкву ходити, та й менi отут на самотi дуже нудно буде, тому що я ще в неодруженому званнi - Ви, — говорять, — звикнете, наш закон приймете, i ми вас женимося - Цього, — вiдповiв лiвша, — нiколи бути не може - Чому так? - Тому, — вiдповiдає, — що наша росiйська вiра сама правильна, i як вiрили нашi правотци, так само точно повиннi вiрити й потомци. - Ви, — говорять англiйцi, — нашоï вiри не знаєте: Ми того ж закону християнського й те ж саме Євангелiє мiстимо - Євангелiє, — вiдповiдає лiвша, — дiйсно у всiх одне, а тiльки нашi книги проти ваших толще, i вiра в нас повнiше. - Чому ви так це можете судити? - У нас тому, — вiдповiдає, — є всi очевиднi докази - Якi? - А такi, — говорить, — що в нас є й боготворние iкони й гроботочивие глави й мощi, а у вас нiчого, i навiть, крiм однiєï недiлi, нiяких екстрених свят нi, а по другiй причинi — менi з англичанкою, хоч i повiнчавшись у законi, жити конфузно буде - Отчого ж так? — запитують. — Ви не зневажайте: нашi теж дуже чисто одягаються й господарськi А лiвша говорить: - Я ïх не знаю. Англiйцi вiдповiдають: - Це не важливо суть — довiдатися можете: ми вам гран-дiву зробимося Лiвша засоромився - Навiщо, — говорить, — дарма дiвчин морочити. — И отнекался. — Грандеву, — говорить, — це справа панське, а нам нейдет, i якщо про цьому вдома, у Тулi, довiдаються, надi ною бiльше глузування зробляться Англiйцi полюбопитствовали: - А якщо, — говорять, — без грандеву, те як же у вас у таких випадках надходять, щоб приємний вибiр зробити? Лiвша ïм пояснив наше положення - У нас, — говорить, — коли людина хоче щодо дiвчини докладний намiр виявити, посилає розмовну жiнку, i як вона прийменник зробить, тодi разом у будинок iдуть чемно й дiвчину дивляться не таячись, а при всiй спорiдненостi Вони зрозумiли, але вiдповiдали, що в них розмовних жiнок немає й такого звичаю не водиться, а лiвша говорить: - Це тим i приємнiше, тому що такою справою якщо зайнятися, то треба з докладним намiром, а як я цього до чужого нации не почуваю, то навiщо дiвчин морочити? Вiн англiйцям i в цих своïх судженнях сподобався, так що вони його знову пiшли по плечах i по колiнах iз приятством долоньками охлопивать, а самi запитують: - Ми б, — говорять, — тiльки через одна цiкавiсть знати бажали: якi ви порочнi прикмети в наших дiвицях примiтили й за що ïх оббiгаєте? Отут лiвша ïм уже вiдверто вiдповiв: - Я ïх не ганьблю, а тiльки менi те не подобається, що одяг на них якось машется, i не розiбрати, що таке надето й для якоï потреби; отут одне що-небудь, а нижче ще iнше пришпилене, а на руках якiсь ногавочки. Зовсiм точно мавпа-сапажу — плисова тальма Англiйцi засмiялися й говорять: - Яке ж вам у цьому перешкода? - Перешкоди, — вiдповiдає лiвша, — нi, а тiльки побоююся, що соромно буде дивитися й чекати, як вона iз усього iз цього розбиратися стане - Невже ж, — говорять, — ваш фасон краще? - Наш фасон, — вiдповiдає, — у Тулi простiй: усяка у своïх мереживцях, i нашi мережива навiть i бiльшi дами носяться Вони його теж i своïм дамам показували, i там йому чай наливали й запитували: - Для чого ви морщитеся? Вiн вiдповiдав, що ми, говорить, дуже солодко не привченi Тодi йому по-росiйському вприкуску подали. Ïм показується, що етак начебто гiрше, а вiн говорить: - На наш смак етак смачнiше. Нiчим його англiйцi не могли збити, щоб вiн на ïхнє життя спокусився, а тiльки вмовили його на короткий час погостювати, i вони його в цей час по рiзних заводах водити будуть i все своє мистецтво покажуть - А потiм, — говорять, — ми його на своєму кораблi привеземо й живого в Петербург доставимо. На це вiн погодився URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NOVIX_AVTORIV/leskov_n_s_livsha_glava_chotirnadcjata.dhtml