КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NOVIX_AVTORIV/kritiki_pro_perekazi_klasichnih_dobutkiv_dlja_ditey.dhtml

	Критики про перекази класичних добуткIв для дIтей БєлIнський у рядi рецензiй, присвячених виданням Робинзона Крузо Дефо, висловлював своє вiдношення до переказiв класичних добуткiв для дiтей. Вiн уважав, що для дiтей потрiбно або видавати добуток у тiм видi, у якому воно написано автором, або давати з невеликими скороченнями, але в жодному разi не пристосовувати до дитячого сприйняття, або, як писав Бєлiнський , …опошливать для дiтей великi добутки, пристосовуючи ïх до дитячого вiку,- нi на що не схоже: великi добутки робляться нiсенiтними казками, i дiтям вiд них немає нiякоï користi.
 У статтI Н. Г. Чернишевського, присвяченiй книзi американського письменника Н. Готорна Збори чудес, повiстi, запозиченi з мiфологiï, ми знаходимо ту ж думку: видання для дiтей не мають потреби в iстотних змiнах, перекручування iдеï або сюжету на догоду розумi_ ложно моральностi зовсiм неприпустимi. Розбираючи книгу Готорна, написану за мотивами грецьких мiфiв, Чернишевський звертає увагу й на форму викладу. Вiн обвинувачує письменника в помилковому розумiннi художностi: В оригiналi мiф розказаний на двох сторiнках, вiн (Готорн) розтягує його на п'ятдесят сторiнок. Якщо в мiфi сказане поле, вiн розрiзнює, що на цьому полi росте трава, i яка трава, i як приємно дивитися на траву; отут для краси пiдкрутиться йому й корова…1.
 Пам'ятники середньовiчноï лiтератури представленi також зводом iсландських епiчних пiсень, вiдомих за назвою Старша едда
 Старша едда — це збiрник мiфологiчних i героïчних пiсень, якi дiйшли до нас у древнеисландской рукопису другоï половини XIII столiття. Цi пiснi досить рiзноманiтнi по жанрi. Серед пiсень про богiв розрiзняють звичайно гномiчнi пiснi (Мовлення Високого), що мiстять ряд заповiдей i виречень, що мають величезне культурно-iсторичне значення; менш архаïчнi драматичнi пiснi, iз усiлякими вiдомостями по мiфологiï, по пристроï миру, а також про життя богiв (Мовлення Альвиса); пiснi оповiдальнi про подвиги бога грому й блискавки Тора (Пiсня про Хюмире); пiснi побутова, сатиричнi (Лайка Локи) i, нарештi, пiснi-пророцтва, серед яких знамените Прорiкання вельви.
 ГероÏчнI пIснI едди дуже архаïчнi й менш самобутнi, нiж мiфологiчнi. Вони вiдбивають iсторичнi подiï епохи переселення народiв ( IV-VI вв.) i оповiдають про древнiх героïв Сигурде, Брунхильде й Гудруне, тобто й у скандинавському епосi ми зустрiчаємося зi сказаннями про богiв i героïв. Першою спробою популяризацiï скандинавськоï мiфологiï для дiтей у РОСIÏ є книга Ю. Свєтланова Скандинавськi сказання, що складається iз двох частин: Сказання про богiв i Сказання про героïв. Ю. Свєтланов переказує в прозаïчнiй формi бiльшiсть Пiсень про богiв з Старшоï едди, доповнюючи ïх окремими, дуже важливими матерiалами з Молодшоï едди ( 1222-1225) 3 (Бесiди Одина). Молодша едда представляє трактат про поетику середньовiчних поетiв-спiвакiв скальдiв. У цьому трактатi дається прозаïчний переказ скандинавськоï мiфологiï й утримується опис образних висловiв i вiршованих розмiрiв, що вживалися в пiснях скальдiв. В Молодшоï едде приводяться в систему численнi мiфи, що iснували в скандинавських народiв. У такий спосIб, у книзi Ю. Свєтланова Скандинавськi сказання представленi в переказi обоє названих пам'ятника — Старша едда i Молодша едда. З Пiсень про героïв Ю. Свєтланов залучає сказання про Вёлунде, Сигурде, а також Сагу про Вольсунгах i т.д. Вiдмовившись вiд форми питань i вiдповiдей, характерних для ряду мiфологiчних пiсень Старшоï едди, Ю. Свєтланов дає зв'язне оповiдання, роздiлене на окремi глави й обрамлене своєрiдною мiфологiчною новелою Подорож короля Гюльфи в Асгард. Оповiдання, нiбито почутi Гюльфи в Асгарде вiд богiв, i лягли в основу книги Ю. Свєтланова.
 У захоплюючIй формI повiдомляються вiдомостi про походження, пристрiй i долi миру по поданнях древнiх скандинавiв, питавшихся по-своєму пояснити незрозумiлi ïм явища природи. По древнiх скандинавських сказаннях боги створили землю з тулуба велетня Имира, з його черепа — небесний звiд, вони змiцнили на небi зiрки, заселили надра землi чорними ельфами, а пророчиця вельва пророчила загибель богiв.
 Богiв очолює одноокий Один, бог вiйни, мудростi й поезiï, батько роду богiв, образ якого надзвичайно суперечливий. Вiн захищає героям, але вiн же й убиває своïх улюбленцiв, а найчастiше сiяє звади й розбрати. Бог грому й блискавки простодушний Тор — заступник землепашцев. Самий негативний персонаж — бог вогню Локи, причина багатьох нещасть. Богиня Фригг, дружина Одина, як i ïï чоловiк, часто спускається на землю й захищає людям. Є богиня любовi й краси Фрейя й безлiч iнших богiв i богинь.
 У книзI надзвичайно сильна тема долi, прокльону. Але до неï приєднується й тема влади золота. Скарб карлика Андвари й особливо золоте кiльце приносять, загибель усiм, хто до нього доторкається. У цьому сказаннi багато народних повiр'ïв, чарiвних перетворень, чаклунства, хоча багато й реалiстичних рис, особливо в описi звичаïв — весiль, похорону й т.д.
 Дослiдник iсландських саг М. И. Стеблин-Каменський переконливо розкриває характер мифотворчества скандинавських народiв. Автор книги затверджує, що саги не вважалися сучасниками вигадкою; передбачалося, що все розказане — правда (особливо в героïчних сагах). Вiн розглядає правду художню й правду синкретичну як явища, породженi певними епохами. Сприйманi нами саги як рiд чарiвноï казки насправдi мiстять у собi риси древнього побуту й вдач. Звiдси й конфлiкти, пов'язанi зi звадою, кривавою помстою, боротьбою за землi й багатство. Звiдси й рiзнi поняття про моральнiсть у сучасного читача й у слухача саги в середнi столiття; поняття добра й зла, любовi й боргу й т.д.- не збiгаються з нашими поданнями. Iз цього погляду розбираються деякi сюжети Саги про Вольсунгах, де зiставляються моральнi поняття древнiх народiв iз сучасними й робиться висновок про те, що читати пам'ятники древньоï лiтератури потрiбно, добре представляючи свiторозумiння людини того часу.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NOVIX_AVTORIV/kritiki_pro_perekazi_klasichnih_dobutkiv_dlja_ditey.dhtml