КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NA_VILNU_TEMU/uchitel_ochami_uchniv.dhtml

	Учитель очами учнIв Емоцiйна сфера являє собою складну й безупинно, що змiнюється систему, своєрiдних вiдгукiв особистостi на дiйснiсть i ïï впливи. Ця система вiдгукiв формується й диференцiюється в ходi росту й розвитку людини, дiзнавання ïм життя, змiни й ускладнення його зв'язкiв з людьми, з навколишнiм середовищем, iз суспiльством у цiлому. Динамiка цих вiдгукiв, що полягає в змiнi рiзних почуттiв i емоцiйних станiв вiдповiдно до виконуваноï людини дiяльнiстю, зi сприйнятими ïм впливами, i утворить те, що можна назвати емоцiйним життям особистостi.
 Емоцiйне вiдношення учня до школи значною мiрою визначає й успiх виховного впливу педагогiчного колективу школи. Коли учень любить школу й у зв'язку зi школою в нього виникають численнi й затрагивающие його внутрiшнiй мир переживання, учителi можуть набагато успешнее впливати на нього, чим коли вiн байдужий до школи.
 Школа може залучати учня рiзними сторонами. Це може бути сам процес придбання знань i навичок, що приводить до розширення обрiïв i життєвих можливостей дитини. Це може бути почуття радостi вiд перебування в колективi, вiд спiлкування з однолiтками. Це може бути хвилювання вiд спiлкування iз учителем, що вiдкриває для його духовного миру щось нове.
 Емоцiйне вiдношення до школи характеризується динамiчнiстю. Це ставиться не тiльки до змiни змiсту цього вiдношення в рiзнi вiковi перiоди навчання школяра, але й до того мiсця в емоцiйному життi що вчиться, що школа займає серед iнших явищ життя.
 Зрозумiло, що вчитель — саме та ключова фiгура, що займає думки учня й грає в його життi важливу роль. Але вiдносини вчителя й учня, як правило, нерiвноцiннi. По праву сильного учитель завжди може висловити учневi (i висловлює) усе, що вiн про нього думає. А от учневi практично нiколи не вдається привселюдно заявити про своïй оцiнцi учителя.
 Наше дослiдження i є та сама рiдка можливiсть донести до вчителiв думка учнiв про ïх, змусивши ïх глянути на себе з боку й, можливо, удосконалити методи й стиль викладання, переглянувши своє вiдношення до учнiв.
 Нами проведене анкетування у двох гiмназiях м. Новосибiрська з метою вивчення подань учнiв про образ iдеального вчителя. До дослiдження було притягнуто 175 випробуваних iз числа учнiв 8-х класiв зазначених установ утворення. Основним дiагностичним засобом виступав Метод незавершених речень.
 Аналiз вiдповiдей випробуваних дозволив одержати досить iнформативнi вiдомостi про ключовi проблеми школярiв, наявностi й характерi конфлiктiв, що виникають у сферi Учитель — учень.
 Оцiнка результатiв анкетування проводилася по наступних позицiях:
 Учителi потрiбнi для того, щоб…
 Традицiйнi вiдповiдi: учити дiтей рiзним наукам, виховувати ïх виявленi в 55% випробуваних. Розгорнутi позитивно орiєнтованi вiдповiдi (виводити дiтей у люди, учити етикету, щоб ми могли краще оцiнювати своï можливостi, учити розуму-розуму, життю, учити спiлкуванню й гарному поводженню, наставляти на правильний шлях, поповнювати наш лексикон, щоб залишилися свiтлi спогади про школу) дали 15% випробуваних. В 30% випробуваних спостерiгалися негативно пофарбованi вiдповiдi, iнодi з вiдтiнком агресивностi: прикалываться над ними, убивати в голiв дiтей знання й читати нотацiï, скаржитися директоровi й батькам, хто сказав, що вони потрiбнi?.
 У моєму розумiннi iдеальний учитель повинен бути … Портрет iдеального вчителя вийшов рiзнобiчним. Iдеальний учитель повинен бути; розумiючоï (75%); поважаючих своïх учнiв (53%); уважним, готовим надати допомогу, пiдтримати у важку мiнуту (35%); справедливим у вимогах (80%) — не репетувати на своïх учнiв, карати тих, хто заважає iншим на уроцi, iнтелiгентним, утвореним (45%); умеющим доступно викладати матерiал (49%); бути стриманим, тактовним; не лiзти в особисте життя дiтей; що вмiють знайти з учнями загальна мова (19%); бути авторитетом, прикладом для школярiв, але не ставити метою стежити за ними; з ним (учителем) можна подiлитися радiстю або розповiсти про неприємностi й бути впевненим, що про це не довiдається вся школа (10%); гарним, добрим (23%); мати почуття гумору (40%); не говорити погано про навколишнiх його людей; не спiзнюватися на уроки. Минулого й такi вiдповiдi, як: Це моя перша вчителька, У нашiй школi тiльки два таких учителi, Iдеальних учителiв нi (10%).
 Найдужчий гнiв учнiв у поводженнi вчителя викликає…
 Сама наболiла й застарiла образа — це несправедливе оцiнювання учнiв (80%): двiйки нiзащо, два за те, що не зрозумiв матерiал, учитель занижує оцiнки. Також викликає гнiв учнiв брутальнiсть учителiв (38%), поганий настрiй, що зривається на школярах (нервових людей не можна пускати на роботу в школу); коли вчитель доробляє на уроцi макiяж, а на нас зриває злiсть; дуже швидко говорить i злиться вiд того, що його не розумiють (10%), видiлення мазунчикiв (15%), коли затримують на змiнi (23%), обзиваються, багато задають додому (учень теж людин, а не робот для готування урокiв) (37%); лiзуть в особисте життя (стежать за нами, а потiм стукають батькам, що ми вибираємо не тих друзiв) (30%); брешуть, навiшують ярлики на тi, кого не люблять i роблять козлом вiдпущення, а мазунчикам i пiдлизам все сходить iз рук (20%); не вiрять, коли говориш правду (15%), коли вчитель пiд час розмови змушує дивитися в очi (7%).
 Один раз на уроцi вчитель сказав…
 Всi варiанти завершення випробуваними даного речення умовно можна роздiлити на три категорiï. Перша категорiя, куди ми вiднесли варiанти вiдповiдей, пов'язанi з так званими учительськими ляпами, що викликають у школярiв посмiшку. Наприклад: Витирайте дошку мокрою ганчiркою, я сиджу в крейдi, як новорiчна ялинка; Дурка я, вам, чи що; Нема чого роздумувати — iде контрольна; Хто за те, щоб я була вчителем, а хто — проти?!.
 Друга категорiя вiдповiдей, у рамках яких педагогiчне мовлення викликає не стiльки посмiшку, скiльки здивування або досаду. Наприклад: Ми не фашисти, а укольчик поставимо; Ви одноклiтиннi амеби, якi не вмiють поводитися (учитель бiологiï); Художник вiд слова зле; Вiд десятого класу погано пахне; Заедрит твоє пробiрку. Водородо-хлоро- Мати; У мене немає ворогiв, але якщо вони з'являються…; Ти не розумний, щоденник на стiл, два!.
 Третя категорiя вiдповiдей випробуваних iз приводу педагогiчного мовлення — це висловлення агресивно-ворожоï, що применшує особистiсне достоïнство учнiв спрямованостi, неприпустимi нi з погляду педагогiчноï етики, нi з позицiй мiжособистiсного (дiалогiчного) спiлкування. Зокрема, це вiдповiдi: Ви — гальма перебудови; Хворi iдiоти, обламаєтеся на оцiнках; Я подбаю, щоб одним дебiлом у школi стало менше; Я буду мстити, i помста моя буде кривавоï; Ти вчишся гiрше всiх, гiрше тебе людини знайти не можна; Учитель вилаяв мене матом.
 Учитель нiколи не повинен…
 Учнi одностайнi в думцi про те, що педагог не має права пiднiмати руку на учнiв; кинути крейдою, лiнiйкою або ганчiркою в учнiв; ображати ïх, особливо при всьому класi, словами, типу: Ти тупоголовий баран, будеш мiркувати?; репетувати так, що скла в класi дзенькають; доводити дитини до слiз; говорити образливi слова; спiзнюватися на урок; забувати давати додому завдання; затримувати клас на змiну; загрожувати, показувати свiй поганий настрiй; принижувати при всiх, як би погано учень не вчився, а потiм у коридорi один на один вибачатися, боячись, що учень розповiсть батькам; бути лукавим, називаючи при директорi учнiв дитинки моï, а без нього от виродки, нав'язали на мою голову; ставити в журналi двiйку по предметi через поводження, або одиницю за пропуски; не ганяти за зовнiшнiй вигляд, адже для пiдлiтка це спосiб самовираження; не докоряти забезпеченiстю батькiв; не ображати батькiв учнiв: Яблуко вiд яблунi… або Вiд осинки не народяться апельсинки.
 На думку випробуваних, учитель не повинен бути егоïстом, не повинен ненавидiти учня, а також порушувати устав школи й права учнiв.
 Слiд зазначити, що далеко не всiм педагогам свойствен подiбний стиль взаємин з учнями й, вiдповiдно, не всi учнi негативно настроєнi стосовно своïх учителiв. Значна частка учнiв поважає, цiнує й щиро любить своïх учителiв за ïх натхненних, творчий куп, турботу про учнiв, чесне й справедливе вiдношення до них.
 Пiдводячи короткi пiдсумки, можна вiдзначити, що кожному учневi властивий суб'єктивний образ iдеального вчителя, подання про те, що повинен i чого не повинен робити педагог. Проте, узагальнене подання випробуваних про iдеального вчителя незмiнно включає в його образ такi риси, як: уважнiсть, ерудицiя, доброта, тактовнiсть, розумiння, справедливiсть, щирiсть, любов до дiтей.
 Одним iз критерiïв iдеального вчителя вони бачать педагога, що вмiє працювати не тiльки з генiями, але й з не зовсiм генiями, а головне вчитель повинен учити дiтей з бажанням. Один з учнiв написали: Учителi потрiбнi для того, щоб залишилися свiтлi спогади про школу. На цiй оптимiстичнiй нотi ми й завершимо подання результатiв дослiдження про образ iдеального вчителя:
 Вершина знань висока
 И к ïй сходiв багато. Нехай буде для учня
 Счастливою дорога.
 Н.И. Авдонина, Т.Н. Минтиненко.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NA_VILNU_TEMU/uchitel_ochami_uchniv.dhtml