КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NA_VILNU_TEMU/pro_vitrivalist.dhtml Про витривалIсть У Древнiй Елладi бiгали не тiльки на одну дистанцiю. Змагалися греки й на дистанцiях у двi, чотири й двадцять чотири етапи. Останнiй вид перегони становив близько 5000 метрiв, його називали долихос. Цей бiг жадав вiд атлетiв великоï витривалостi й мужностi. Перемога в долихосе особливо почесна, i безлiч еллiнiв мрiяли заслужити лавровий вiнок на цiй важкiй дистанцiï. Сьогоднi дистанцiя 5000 метрiв стала однiєï з популярнейших. Спочатку кращими вважалися французькi стаєри (так називають бiгунiв на довгi дистанцiï), але потiм лiдерство надовго захопили фiни. А чому саме вони? Тому, що бiгцем у Фiнляндiï займалося чимало спортсменiв, а ще тому, що кожний з видатних фiнських стаєрiв пiдходив до тренуванням творчо, мрiяв спортивними перемогами прославити краïну. У довоєннi часи неперевершеним стаєром 20-х рокiв був Пааво Нурми, що перемагав на Олiмпiадi в 1920 роцi Вiдомий бiгун 50-х рокiв минулого сторiччя, чех Эмиль Затопек, пiдрахував, що за своє спортивне життя вiн пробiг 60000 км. Владимир Куций першим з радянських стаєрiв, якi влiтку бiгали, а взимку переходили па лижi, початкiв бiгати цiлий рiк. Чимало часу на тренуваннях придiлялося тому, щоб вiдчути темп перегони. Без цього неможливо пiдтримувати на дистанцiï однакову швидкiсть. Кiнозйомка допомогла виявити недолiки в технiку перегони, i довелося Володимировi прикласти чимало зусиль, щоб по-новому ставити ногу, тримати тулуб, рухати руками Нагородою була швидкiсть, що усе бiльше зростала. Установлений ним в 1957 роцi свiтовий рекорд — 13 мiнут 35 секунд — тримався 7 рокiв. Але можливостi людини необмеженi. Сучаснi стаєри цю дистанцiю переборюють майже на мiнуту швидше. Цiкава iсторiя марафонського бiгу. Це було двi з половиною тисячi рокiв тому. Могутнiй флот перського царя Дарiя висадив вiйська на грецьку землю, i грекам довелося вступити в нерiвний бiй Вiд результату бою, що розгорiвся бiля селища Марафон, залежала доля Грецiï. Зi звiсткою про перемогу в столицю грецькоï держави Афiни був посланий самий швидконогий воïн. Вiн бiг не зупиняючись, не шкодуючи сил. Прибiгши на мiську площу в Афiни, гонець викликнув: Перемога! — i впав бездиханним. Його серце не витримало перегони на таку велику вiдстань. На перших Олiмпiйських iграх на згадку про марафонську битву й про подвиг юнака було вирiшено влаштувати змагання з бiгу. Учасники змагань повиннi були пробiгти той же шлях, що переборов грецький воïн — вiд селища Марафон до Афiн. Ця вiдстань рiвняється сорока двом кiлометрам ста дев'яноста п'яти метрам. З тих пор марафонський бiг входить у програму всiх Олiмпiйських iгор. Бiгун з Ефiопiï Абебе Бикила двiчi пiдряд вигравав марафонськi забiги на Олiмпiйських iграх 1960 i 1964 рокiв, до того ж бiгав вiн босонiж. I в наш час найкращими бiгунами на самi довгi дистанцiï є спортсмени з африканського континенту URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NA_VILNU_TEMU/pro_vitrivalist.dhtml