КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BIOLOGIA/kniga_lybovi_r_gamzatova_dvi_shali.dhtml Книга любовI Р. Гамзатова ДвI шалI Книга любовi Р. Гамзатова Двi шалi — книга серця багато й суперечливого , простого й складного. У цьому чимала заслуга перекладачiв, хоча й не всi вiршi в книзi Двi шалi переведенi вдало й читачевi часом непросто пройти до щирого Гамзатову через такi словосполучення, як вличая мовчанням вуста, пам'ятi сивин, надiю з ранковим чолом. Поема Бережiть матерiв — гiмн Батькiвщинi, матерi, жiнцi. Поема це багатозначно й пiднiмається до високих цивiльних узагальнень, дробиться на лiричнi уривки або побутовi сцени й зосереджує увагу на образi. Iдея поеми, породжений потребою заповнити порожнечу, що утворилася пiсля смертi матерi, угамувати спрагу пам'ятi й виразити почуття безнадiйно неоплаченого боргу перед нею, не зводиться до одного конкретного образа — у поемi глибоке й схвильоване роздум про життя всiх матерiв i синiв, ïхнiх вiдносинах, про своє прощання з матiр'ю, прощання всiх матерiв i синiв Iдейно-моральний змiст поеми збагачує введення в ïï художню систему фольклорних нацiональних традицiй, фольклорноï образностi. Духовний i психологiчний портрет матерi, що прожив життя повну працi, турбот, горя, але й радостей i щастя теж, портрет людини, щосумели вистояти Це все чудово визначений i виражений одним єдиним, але надзвичайно ємним образом шалi. Древнiй i обов'язковий , як закон, звичай носiння хустки — шалi зробив його широким нацiональним символiчним образом. Бiла хустка горянки у фольклорi — символ чистоти й непорочностi, чорний — знак жалоби й суму; знятий голови й кинутий до нiг ворогуючих, вiн знаряддя миротворчества, втрата його — ганьба навiки й т. д. Прямiй i безпосередньому свiдковi й учасник всiх подiй у життi матерi, шаль стає емоцiйним зацiкавленим оповiдачем, тому що всi драми долi ïï господарки вносили в ïï життя корiннi змiни Вiдбиваючи змiну хвиль, що панували в життi матерi — ширше в людському взагалi, - мiнялися ïï фарби: веселi перемiнялися сумними, i, навпаки: Який тiльки я не була! Изеленой. Як в Африцi пекучiй могутнiй банан Лiловоï була, як претори галявин, Що в травнi килимами фiалок одягненi Була й кавового теплого кольорiв, Оранжево-жовтоï була, як захiд, Була золотистою, як листопад, И сiркою, як напис на старому кинджалi, - Кольори змiни долi вiдбивали Щодо росiйськоï багатонацiональноï лiтератури термiни й поняття, сучаснiсть i новаторство сприймаються як синонiми, тому що кращi художники — нашi сучасники є справжнiми новаторами в областi художньоï творчостi До плеяди таких майстрiв мистецтва ми вiдносимо Гамзатова, iз творчiстю якого починається новий бiльше зрiлий перiод розвитку аварской та й всiєï дагестанськоï лiтератури, коли вона розробляє бiльше глибокi шари нацiональноï дiйсностi, коли розширюються поетичнi рiллi, коли художники слова всi смiли й частiше звертаються до загальнолюдських проблемам. Не можна пройти повз одного з раннiх вiршiв Р. Гамзатова Iнший чим у предкiв любов'ю, у якiй поет говорить про нову якiсть патрiотизму радянських людей Так, його предки — поети й трудiвники гаряче любили свою Батькiвщину й народ, жили й творили заради ïхнього блага й процвiтання. Але любов — це була iншого якостi, тому що краïна сама нагадувала орла, що не розкривали своïх крил: Iнший, чим у предкiв любов'ю, Люблю тебе, дорога вiтчизна моя Люблю за твою весну, за твоє сонце Особливо, за п'ятикутну твою зiрку Батькiвщина вiльних вiд вiкового гноблення кабали горцiв i горянок, республiка, що будує у великiй сiм'ï народiв радянськоï краïни щасливу життя — предмет особливоï любовi й замилуваннi Як пише Хайбуллаев: Почуття сiм'ï еденной, розумiння своєï причетностi у великiй творчiй дiяльностi радянських народiв значно розширили поетичнi далечiнi творчостi Расула Гамзатова й стали провiдною темою всього творчого, визначили його звертання до доль людей нашоï багатоликоï планети. Буквально з кожним новим збiрником поет усе сильнiше й сильнiше тягнеться до проблем вiчним i не прихожим : проблемi добра, справедливостi, людяностi, уважностi, чуйностi до турбот i потреб народiв краïн прилеглих i вiддiлених. Розробляючи дагестанську нацiональну тему, поет приходить до масштабних висновкiв, узагальненням злободенним для людства …. Поезiя й проза Гамзатова охоплює всiєï гранi життя народiв Дагестану У центрi поетичного сприйняття Гамзатова — Дагестан. Вiн — колиска його поезiï, його натхнення. Вiд нього тягнуться нитки до самих вiддалених куточкiв Росiï , вiдтiля ще ширше до краïн i континентiв планети Пояснюючи задум багатьох своïх добуткiв, створених зарубежем або на закордонну тематику, ïхню iдейно-тематичну спрямованiсть, поет пише: Я не хочу всi явища миру шукати в моïй саклi, у моєму аулi, у моєму Дагестанi, у моєму почуттi Батькiвщини. Навпаки, почуття Батькiвщини знаходжу у всiх явищах миру, у всiх його куточках. I в цьому змiстi моя тема — весь мир. У цьому сплавi загальнонацiональних i загальнолюдських мотивiв бачить Чингиз Айтматов силу впливу поезiï Расула Гамзатова на читача. Вiн пише: Практика Гамзатова дає повну пiдставу судить доброчинностi творчостi сполучення нацiонального й iнтернацiонального в мистецтвi й влитературе. Постiйно опираючись на Дагестан, затверджуючи слово Дагестан, затверджуючи цивiльна нацiональна самосвiдомiсть свого народу, Гамзатов творить широкий, загальнолюдський шлях поезiï, освоюючи досвiд i досягнення росiянцi й свiтовоï лiтератури, смiло вторгаючись у дiалектику сучасного життя, проблеми сучасного столiття. Цим i пояснюється широка популярнiсть, популярнiсть Гамзатова, любов багатонацiональних читачiв до його вiршiв i прозi, тому що бачать вони в ньому свого сучасника, однаково близького всiм великого радянського письменника. Знайомлячи з життям рiзних краïн i народiв, переконала поета, що люди всiєï землi живуть однаковими турботами про свiт, про хлiб i тепло. Цi думки й турботи зв'язують ïх. У сучасному свiтi люди, де б вони не жили, не можуть думати про завтрашнiй день людства й нашоï багатостраждальноï землi. Цi думки одержують втiлення в конкретному поетичному матерiалi Поезiя Расула Гамзатова вiдрiзняється масштабнiстю думки. Конкретнiсть образiв i глибина узагальнення — от властивi ïй якостi. Яким би явищем i фактам нацiональноï й iнтернацiональноï дiяльностi вiн не звернувся, поет умiє вкласти в цей поетичний матерiал заряд великого емоцiйного й художнього впливу У своïй поезiï Расул Гамзатов прагне знайти спiвзвучне для людей iнших краïн i мов. Звертається до бiльших i важливих питань сучасностi, i уводить це загальнолюдське, загальнозначуще в дагестанську дiйснiсть Цiннiсть i необхiднiсть поставлених проблем, умiння зв'язувати нацiональнi проблеми iз загальнолюдськими, висока художнiсть зробила поезiю Расула Гамзатова зрозумiлоï й близькоï людам планети, завдяки ïй вiн придбав мiльйони друзiв i однодумцiв серед людей доброï волi. Своïм творчiстю Расул Гамзатов пiдняв дагестанську лiтературу на небувалу висоту, додав ïй новi якостi, зробив надбанням поезiï багато роблем сучасностi, однаково важливi й близькi для його рiдного народу, рiдний краïни. Вiн зумiв перекинути мости дружби мiж народами, змiцнити ïх взаємна довiра Расул Гамзатов розповiв людям землi про дивну республiку Дагестан i його люди. А горцям вiдкрив надзвичайно строкатий мир краïн i континентiв У творчостi Расула Гамзатова простежуються найрiзноманiтнiший пiдхiд спадщинi нацiональноï художньоï культури. Вiн виражений В- перших, у використаннi традицiйних поетичних жанрiв i видiв, художнiх форм для вiдображення новоï дiйсностi, нового людини, новой психологiï По-друге, iстотному вiдновленнi й введеннi у творчу практики прививних, але, що випали в граничному етапi лiтературного розвитку художнiх форм По-третє, у ламаннi прививних эстетических подань про природу того або iншого жанру, збагаченнi його новими критерiями, тобто новими змiстовними або формотворними ознаками, компонентами По-четверте, у введеннi нацiональну художню систему незвичних ïй жанрiв i видiв, що широко iснують у свiтовий художньоï практицi. Нове в Расула Гамзатова, як нам здається, вираженнi нових рис народного духу, яких не могла вiдкрити поезiя його батькiв. Мова йде, звичайно, не про ступiнь таланта — серед попередникiв попередникiв Гамзатова були великi поети. Але вiн уособив iнший новий день краïни, сроившей комунiзм. Нових людей, нову любов, новi пiснi, новий пейзаж, Дагестан перемiгших творцiв i будiвельникiв, Дагестан безлiччю шляхiв зв'язаний не тiльки життям сусiдiв, але iз сучаснiстю самих далеких краïн i народiв, частка могутньоï держави, — у повний голос перший про це сказав вiн. Новизна не принесла йому втрат самобутностi свого горянського. Але й самобутнiсть його — нове. Мелодiя Аварiï в його вiршах про Кубу, про Африку або Японiï. Зрозумiло, вiн — поет загальний застосовуючи визначення С. Стальского, т. радянський Але загальрадянське й загальнолюдське (тому що й воно багатство його таланта) не вблагали нацiонального в його поезiï. Навпроти, зробили нацiональне бiльше високим, зiрким, могутнiм. Згадаємо слова А. Блоку: Пристрасть усякого поета … насичена духом епохи … тому що в поетичному вiдчуттi миру немає розриву мiж особистим i загальним …. Особисте (своє) i загальне (суспiльне) у кожний момент творчого акту не можуть не стикатися, не координуватися мiж собою Нацiï, голосом якоï говорить поет, не може бути виключена з iсторичного життя. I хiба восьмивiрш або написи аварской поезiï Гамзатова не пiдтверджує цього? Чим ширше коло роздумiв, чим значимее цi роздуми, чим глобальнее географiя вiршiв Расула Гамзатова, тим з роками всi охотнее прибiгає вiн до джерелу, що назвав чистим i вiчним, — до горянськоï поетичного традицiï. Пролистаем Чiткого рокiв горянська пiсня, легенда , казка, не тiльки як один з доданкiв, а й у первородному, так сказати, у виглядi ввiйшли в книгу. Вони блискуче служать задумам поета У лезгин є додання про богатиря Шарвили. Цей горянський герой подiбно Антеєвi, втрачав силу, коштувало вiдiрватися ногам вiд рiдноï землi. Шарвили був переможений, коли на мiсцi двобою розсипали горох i покрили його килимами. Може бути, у наше столiття для поета горох — це небезпека розсипатися у мелкотемье, а килими — байдужiсть i заспокоєнiсть? Слава богу, нi те, нi iнше нiколи не торкнулися Расула Гамзатова. Сулу поета подесятеряє рiдна земля. Його усе бiльше видиме спорiднення з народною дагестанською традицiєю У творчостi Расула Гамзатова поряд з успадкованою кров'ю горянськоï поезiï є й свiжа плазма, що вливається в плiд сучасноï й радянськоï поезiï, поруч iз уторованими дорогами дагестанськоï поезiï вiн прокладає новi магiстралi, по яких iдуть поколiння молодих i визнаних поетом Краïни гiр Великий знавець i цiнитель у поезiï Кавказу Н. С. Тихонов вiчно помiтив цю новаторську роль дагестанського поета: Багато до нього було в Дагестанi гарних i рiзних поетiв, i навiть надзвичайно значних, але вiн принiс нове в мир перетворених гiр, найняв саме широке слово для випадання не тiльки всього того, що говорило б про рiдному аварском краï й про своïх землякiв, вiн став поетом нових почуттiв, нового людини-будiвельника, для якого чужо все вiджиле, ветхе, близьке всi, прагнуче у висоту, усе, що прикрашає людини нашого часу . Р. Гамзатов один iз численних художникiв, — який пише в широкому творчому дiапазонi. Вiн объемлет у своïй творчостi майже всi пологи i види мистецтва слова. Однi з них вiн успадкував вiд нацiонально- художньоï традицiï, iншi були наданi досвiдом свiтового лiтературного процесу З iншого боку, у творчостi Расула Гамзатова ми зустрiчаємо як вiдзначає Хайбуллаев: … вiдновлення традицiйного жанрового арсеналу аварской поезiï або збагачення певних жанрiв новими якостями, якi не були ïм властивi в ранньоï, звичноï, художньоï практицi. У фольклорi народiв Дагестану, та й у професiйнiй лiтературi, широко iснували й iснують малi художнi форми, як чотиривiрш, восьмивiрш, написи, що є мiнiатюрами Гамзатов все частiше й частiше звертається до цим голосних локаничним формам У творчостi Расула Гамзатова цi лiричнi мiнiатюри почасти були заготiвлями або ж начерками для бiльших поетичних речей. Сам поет так визначає творчу iсторiю цих добуткiв Говорили про те, що я прийшов до жанру восьмивiрш, випливаючи горянськоï поетичноï традицiï. Менi важко iз цим погодиться. Я почав писати восьмивiрш, тому що в них менi тодi менi зручно було висловитися. I заготiвлi на бiльшi речi не рiдко знаходили совi повне й закiнчене втiлення в цьому короткому жанрi. Жанр восьмивiршiв i чотиривiршiв поета варто розглядати як синтез багатьох традицiйних явищ i новаторських пошукiв Незважаючи на глибоких iсторичних корiнь лiричних мiнiатюр, ïхнiй зв'язок з досвiдом попередньою лiтературою й на ïхню допомiжну роль в творчих задумах поета можна сказати, що лiричнi мiнiатюри — це поетичне вiдкриття Расула Гамзатова, пожвавлення ïм у нових умовах традицiй цього жанру Мiнiатюри — не побiчний продукт або ж витрати поетичного творчостi, а оригiнальна й цiлком самостiйна форма художнього зображення й вираження. Восьмивiрш i напису складенi з блискучих мiнiатюр, зразки для яких поет шукав у народному мовленнi. В ïх вiн вклав не тiльки свiй життєвий досвiд, але й досвiд багатьох поколiнь свого народу. Цих предельно-сжатих вiршах вiн виступає як досвiдчений i мудрий гранильник. Почуття, втiлене слово, встає перед нами очищеним вiд усього вiдсталого або зайвого. В оволодiннi жанром лiричних мiнiатюр виявилася закономiрнiсть творчого процесу, що точно помiчена й названа Р. Гамзатовим. Є момент, коли границю художнього досвiду минулого непомiтно проходиш у пошуках нового. Зберiгаючи старе в собi, iдеш кновому. У результатi такого руху вiдбувалося вiдновлення жанрiв: Напишiть на своєму кинджалi Iмена дiтей, щоб щораз Запальнi люди згадували Те, що забувається часом. На рушничному вирiжте прикладi Особи матерiв, щоб щораз З осужденьем иль благанням у поглядi Матерi дивилися б на вас Поет заново вiдкрив жанр лiричних мiнiатюр, показав його найбагатшi художнi можливостi, що вiдповiдають його эстетическим запитам часу, тому до нього стали звертатися й iншi поети Якщо восьмивiршем i чотиривiршем, написам можна знайти аналогiï й вихiднi форми в народнiй i професiйнiй поезiï аварцев, те такi жанри, як епiграми сонет, сказання, що затвердилися у творчостi Р. Гамзатова, є жанрами новими й незвичайними для поезiï народiв Дагестану Пошуки нових форм, широке впровадження ïх у творчу практику обумовленi iндивiдуальнiстю самого художника, його мирововидением, эстетическими поданнями, широтою творчих пошукiв, своєрiднiстю поетичного мислення, iнтересами схильностями , професiйним рiвнем i пiдготовкою URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BIOLOGIA/kniga_lybovi_r_gamzatova_dvi_shali.dhtml