КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BEZPEKA_ZHITTYEDIALNOSTI/viklad_zmistu_dobutku_shanobliva_shlondra.dhtml

	Виклад змIсту добутку Шаноблива шльондра Дiя розвертається в маленькому мiстечку, в одному з пiвденних штатiв Америки. Лиззи Мак-Кей, молоденька дiвчина, приïжджає з Нью-Йорка на поïздi, де стає свiдком убивства бiлих чоловiк одного iз двох негрiв, якi, як потiм пояснив убивця, нiбито хотiли зґвалтувати Лиззи. Ранком наступного дня оставшийся в живих сивоволосий негр з'являється у дверей Лиззи й благає неï дати показання полiцiï, що негр нi в чому не винуватий, iнакше його лiнчують жителi мiста, що вже полюють за ним. Лиззи обiцяє виконати його прохання, але сховати його вiдмовляється й захлопує перед його носом дверi
 У цей час iз ванноï кiмнати виходить Фред, ïï нiчний гiсть, богатий i пещеного парубкiв. Йому Лиззи зiзнається, що уникає приймати випадкових гостей. Ïï мрiя — завести чотири^-чотирьох-чотири-трьох-чотирьох постiйних друзiв лiтнього вiку, якi вiдвiдували б ïï по разi в тиждень. Фред хоч i молодий, але виглядає представительно, тому i йому вона пропонує своï постiйнi послуги. Фред намагається не показати ïй, що вона зробила на нього сильне враження, тому починає ïй грубити й платить усього десять доларiв. Лиззи обурюється, але Фред наказує ïй замовчати й додає, що в противному випадку вона виявиться за ґратами. Вiн цiлком може влаштувати ïй це задоволення, тому що його батьком є сенатор Кларк. Лиззи поступово заспокоюється, i Фред заводить iз нею розмова про вчорашнiй випадок у поïздi, описаному в газетах. Його цiкавить, чи дiйсно негр збирався неï зґвалтувати. Лиззи вiдповiдає, що нiчого подiбного не було. Негри дуже спокiйно розмовляли мiж собою. Нiхто з них навiть не глянув на неï. Потiм увiйшли четверо бiлих. Двоє з них почали до неï приставати. Вони виграли матч у регбi й були п'янi. Вони стали говорити, що в купi пахне неграми, i намагалися викинути чорних з вiкна. Негри захищалися як могли. Зрештою одному з бiлих пiдбили око, тодi той вихопив револьвер i застрелив негра. Iнший негр встиг вистрибнути у вiкно, коли поïзд пiдходив кперрону.
 Фред упевнений, що негровi недовго залишилося гуляти на волi, оскiльки його в мiстi знають i незабаром схоплять. Йому цiкаво, що Лиззи буде говорити в судi, коли неï викличуть давати показання. Лиззи заявляє, що розповiсть те, що бачила. Фред намагається вмовити ïï не робити цього. На його думку, вона не повинна пiдводити пiд суд людини своєï раси, тим бiльше що Томас (iм'я вбивцi) доводиться Фреду двоюрiдним братом. Фред змушує неï вибирати, кого вона зволiє зрадити: якогось негра або ж Томаса, чималоï людини i природженого лiдера. Вiн навiть намагається пiдкупити дiвчину п'ятьмастами доларами, але Лиззи не хоче брати його грошей i заливається слiзьми, зрозумiвши, що Фред всю нiч тiльки й обмiрковував, як би неï провести
 Лунає дзвiнок у дверi, i чутнi лементи: Полiцiя. Лиззи вiдкриває, i в кiмнату входять двоє полiцейських, Джон i Джеймс. Вони вимагають у Лиззи документи й запитують ïï, не вона чи привела Фреда до себе. Вона вiдповiдає, що зробила це саме вона, але додала, що займається любов'ю безкорисливо. На це Фред вiдповiдає, що лежачi на столi грошi його й у нього є докази. Полiцейськi змушують Лиззи вибирати: або ïй самоï сiсти у в'язницю за проституцiю, або документально пiдтвердити, що Томас не винний, тому що суддя при наявностi ïï пiдтвердження готовий звiльнити Томаса з в'язницi. Лиззи категорично вiдмовляється обiляти Томаса, навiть незважаючи на погрози Фреда засадити ïï у в'язницю або помiстити в публiчний будинок. Фред обурюється на те, що вiд звичайноï дiвки залежить доля кращоï людини в мiстi. Вiн i його приятелi врастерянности. У дверях з'являється сенатор Кларк. Вiн просить молодих людей дати дiвчинi спокiй i заявляє, що вони не мають права тероризувати ïï й змушувати дiяти проти совiстi. У вiдповiдь на протестуючий жест Фреда сенатор просить полiцейських вийти, а сам, переконавшись, що дiвчина не бреше й що негр дiйсно не загрожував ïï честi, починає журитися про бiдний Мэри. На питання Лиззи, хто така Мэри, сенатор вiдповiдає, що це його сестра, мати нещасного Томаса, що вмре з горя. Сказавши це, сенатор робить вигляд, що збирається йти. Лиззи явно розстроєна. Ïй жаль бабусю. Сенатор Кларк просить дiвчину бiльше не думати про його сестру, про те, як вона могла б посмiхатися Лиззи крiзь сльози й говорити, що нiколи не забуде iменi дiвчини, що повернула ïй сина. Лиззи розпитує сенатора про його сестру, довiдається, що саме на ïï прохання сенатор прийшов до Лиззи й що тепер мати Томаса, це самотня iстота, викинута долею за борт суспiльства, чекає ïï рiшення. Дiвчина не знає, як ïй надiйти. Тодi сенатор пiдходить до справi з iншоï сторони. Вiн пропонує ïй представити, нiбито до неï звертається самi американськi нацiï. Вона просить Лиззи зробити вибiр мiж двома своïми синами: негром, що народився випадково, бог звiстка де й вiд кого. Нацiï вигодувала його, а що вiн дав ïй? Нiчого. Вiн ледарює, краде й розспiвує пiснi. I iншим, Томасом, повноï йому протилежнiстю, що хоч i надiйшов дуже погано, але є стовiдсотковим американцем, нащадком найстаршоï в краïнi сiм'ï, випускником Гарвардського унiверситету, офiцером, власником заводу, де працюють двi тисячi робiтникiв i яким має бути стати безробiтними, якщо ïхнiй хазяïн умре, тобто людиною, зовсiм необхiдним нацiï. Своïм мовленням сенатор збиває Лиззи з користi й, завiривши до того ж, що мати Томаса стане любити ïï, як рiдну дочку, змушує дiвчину пiдписати документ, що виправдує Томаса
 Пiсля вiдходу Фреда й сенатора Лиззи вже жалує, що здалася. Дванадцятьма годинниками пiзнiше з вулицi доноситься шум, у вiкнi з'являється особа негра; ухопившись за раму, вона стрибає в порожню кiмнату. Коли лунає дзвiнок у дверi, вiн ховається за портьєрою. Лиззи виходить iз ванною й вiдкриває дверi. На порозi коштує сенатор, що бажає вiд iменi своєï ридаючоï вiд щастя в обiймах сина сестри подякувати дiвчинi й передати ïй конверт зi стодолларовой папiрцем. Не знайшовши в конвертi листа, Лиззи бгає його й кидає на пiдлогу. Ïй було б приятней, якби мати Томаса сама по? трудилася що-небудь вибрати для неï по своєму смаку. Ïй набагато важливiше увага й свiдомiсть того, що в нiй бачать особистiсть. Сенатор обiцяє вiддячити Лиззи у свiй час як треба й незабаром повернутися. Пiсля його вiдходу дiвчина вибухає риданнями. Крики на вулицi стають всi ближче. Негр виходить через портьєру, зупиняється бiля Лиззи. Та пiднiмає голову й скрикує. Негр благає сховати його. Якщо його пiймають, то обiллють бензином i спалять. Лиззи шкода негра, i вона погоджується вкрити його в себе до ранку
 Переслiдувачi ставлять на обох кiнцях вулицi вартових i прочiсують будинок за будинком. У ïï квартирку дзвонять, а потiм входять троє чоловiк з рушницями. Лиззи заявляє, що вона i є та сама дiвчина, що негр зґвалтував, тому в неï його шукати нема чого. Всi троє йдуть. Слiдом за ними з'являється Фред, вiн замикає за собою дверi й обiймають Лиззи. Вiн повiдомляє, що переслiдувачi все-таки пiймала негра, хоча й не того, i лiнчували його. Пiсля лiнчування Фреда потягнуло до Лиззи, у чому вiн ïй i зiзнається.
 У ванною чутний шерех. На питання Фреда, хто у ванною, Лиззи вiдповiдає, що це ïï новий клiєнт. Фред заявляє, що вiдтепер у неï не буде клiєнтiв, вона — тiльки його. З ванною виходить негр. Фред вихоплює револьвер. Негр тiкає. Фред бiжить слiдом за ним, стрiляє, але промахується й вертається. Лиззи, не знаючи про те, що Фред промахнувся, бере револьвер, що Фред, повернувшись, жбурнув на стiл, i грозить його вбити. Однак вистрiлити вона не вирiшується й добровiльно вiддає йому зброя. Фред обiцяє оселити ïï в гарному будинку з парком, звiдки ïй, щоправда, не можна буде виходити, оскiльки вiн дуже ревнивий, дати багато грошей, слуг i три рази в тиждень по ночах неï вiдвiдувати
 Б. В. Семина


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BEZPEKA_ZHITTYEDIALNOSTI/viklad_zmistu_dobutku_shanobliva_shlondra.dhtml