КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BEZPEKA_ZHITTYEDIALNOSTI/viklad_tragedii_rasina_berenika.dhtml

	Виклад трагедIÏ Расина Береника Джерелом трагедiï послужив життєпис iмператора Тита в книзi римського iсторика Гаю Светония Транквилла Життя дванадцяти цезарiв. Iмператор Тит хоче женитися на палестинськiй царицi Беренике, однак римськi закони забороняють шлюб з неримлянкою, i народ може не схвалити рiшення цезаря. Дiя вiдбувається в палацi Тита
 У Беренику закоханий Антiох, цар Комагени, областi в Сирiï, приєднаноï до Римськоï iмперiï, що вiрно служить Титовi й зберiгає свiй царський титул. Вiн давно вже чекає випадку поговорити з Береникой i довiдатися, яке ïï рiшення: якщо вона готова стати дружиною Тита, те Антiох покине Рим. Антiох при зустрiчi з нею зiзнається, що всi п'ять рокiв, з тих пор, як неï зустрiв, любить ïï, однак Береника вiдповiдає йому, що завжди любила тiльки Тита й любов ïй дорожче влади й вiнця iмператора
 Береника розмовляє зi своєю повiрницею Фойникой, i та припускає, що Титовi буде важко обiйти закон. Але Береника вiрить у Тита i його любов i чекає, коли неï привiтати прийде сенат гордовитий.
 Тим часом Тит випитує свого наперсника Паулина про те, що думають у Римi про нього й Беренике. Iмператора цiкавить не думка раболiпного двору й вельмож — вони завжди готовi терпiти будь-яку примху цезаря, як терпiли й схвалювали усе низькостi Нерона. Тита цiкавить думка народу, i Паулин вiдповiдає йому, що хоч красою Береника гiдна вiнця, але нiхто в столицi назвати б не хотiв ïï iмператрицею. Нiхто з попередникiв Тита не порушував закон про шлюб. I навiть Юлiй Цезар, що любив Клеопатру, назвати своєю дружиною єгиптянку не змiг. I жорстокий Калигула, i мерзотний Нерон, поправшие все те, що люди шанують вiд столiття, поважали закон i шлюбу мерзенного при них не бачив свiтло. А колишнiй раб Фелiкс, що став прокуратором Iудеï, був одружений на однiй iз сестер Береники, i нiкому в Римi не сподобається, що на трон зiйде та, чия сестра взяла в чоловiки вчорашнього раба. Тит зiзнається, що вiн довго боровся з любов'ю до Беренике, i тепер, коли вмер його батько, а на його плечi лiг важкий вантаж влади, Тит повинен вiдмовитися вiд самого себе. За ним стежить народ, i iмператор не може почати своє правлiння з порушення закону, Тит вирiшує про усiм сказати Беренике, його страшить цю розмову
 Береника турбується про свою долю — жалоба Тита по батьку скiнчився, але iмператор мовчить. Вона вiрить, що Тит любить ïï. Тит страждає й нiяк не насмiлюється сказати Беренике, що повинен вiдмовитися вiд ïï. Береника не може зрозумiти, у чому вона провинилася. Може бути, вiн боïться порушити закон? Але вiн сам говорив ïй, що нiякий закон не зможе розлучити ïх. Може бути, Тит довiдався про ïï зустрiч iз Антiохом, i в ньому заговорила ревнощi?
 Тит довiдається, що Антiох збирається виïхати з Рима, i дуже здивований i розсерджений — йому потрiбний його старий друг, з яким вони разом воювали. Тит повiдомляє Антiоховi, що повинен розстатися з Береникой: вiн — цезар, що вирiшує долi миру, але не владний вiддати своє серце тiєï, котру любить. Рим погодиться визнати його дружиною тiльки римлянку — будь-яку, жалюгiдну — але лише його кровей, i якщо iмператор не попрощається з дочкою Сходу, те на очах у ïй розгнiваний народ ïï вигнання зажадати прийде. Тит просить Антiоха повiдомити ïй його рiшення. Вiн хоче, щоб його друг разом з Береникой виïхали на Схiд i залишалися б добрими сусiдами у своïх царствах
 Антiох не знає, що робити — плакати або смiятися. Вiн сподiвається, що по шляху в Iудеєвi йому вдасться вмовити Беренику на шлюб з ним пiсля того, як неï вiдкинув цезар. Аршак, його друг, пiдтримує Антiоха — адже вiн буде поруч iз Береникой, а Тит далеко. Антiох намагається поговорити з Береникой, але не вирiшується прямо сказати, що ïï чекає. Почуваючи негарне, Береника вимагає вiдвертостi, i Антiох повiдомляє ïй про рiшення Тита. Вона не хоче вiрити й бажає все сама довiдатися вiд iмператора. Антiоховi ж вiдтепер забороняє наближатися кней.
 Тит перед зустрiччю з Береникой думає, як йому надiйти. Вiн усього сiм днiв на тронi пiсля смертi батька, а всiєï його думки не про державнi справи, а про любов. Однак iмператор розумiє, що вiн не належить собi, вiн ответствен перед народом
 З'являється Береника й запитує його, чи правду ïй сказали? Цезар вiдповiдає, що, як нi важко для нього таке рiшення, але ïм доведеться розстатися. Береника дорiкає його — вiн повинен був сказати про римськi закони тодi, коли вони тiльки зустрiлися. Ïй легше було б винести вiдмова. Тит вiдповiдає Беренике, що не знав, як зложиться його доля, i не думав, що стане iмператором. Тепер же вiн не живе — життя скiнчилося, тепер вiн царює. Береника запитує, чого страшиться цезар — повстання в мiстi, у краïнi? Тит вiдповiдає, що якщо звичаïв батькiвських образа викличе хвилювання, то йому доведеться силою затвердити свiй вибiр, а за мовчання народне платити, i невiдомо, якою цiною. Береника пропонує змiнити несправедливий закон. Але Тит дав клятву Риму закон його дотримувати, це його борг, iншого немає шляхи, i треба по ньому йти неколебимо. Треба дотримувати слова, як тримали його попередники. Береника в розпачi дорiкає цезаря в тiм, що вiн уважає вищим боргом вирити ïй могилу. Вона не хоче залишатися в Римi потiхою римлянам ворожим i зловтiшним. Вона вирiшує покiнчити iз собою. Тит наказує слугам стежити за Береникой i не дати ïй зробити задумане
 Звiстка про розрив цезаря iз царицею розноситься по мiсту — радiє Рим, вiдкритий народу кожний храм. Антiох у хвилюваннi — вiн бачить, що Береника метається у прикростi безмiрноï i вимагає кинджал i отрута
 Тит знову зустрiчається з Береникой, i вона повiдомляє йому, що ïде. Вона не хоче слухати, як народ зловтiшається. Тит же вiдповiдає ïй, що не може з нею розстатися, але не може й вiдмовитися вiд трону, кинути римський народ. Якби вiн так надiйшов i виïхав з Береникой, то тодi вона сама стала б соромитися воïна без полкiв i цезаря без вiнця. Влада й шлюб iз царицею несумiснi, але й душу iмператора не може бiльше виносити такого борошна — вiн готовий до смертi, якщо Береника не дасть йому клятву, що не накладе на себе руки
 З'являється Антiох — вiн довго приховував вiд цезаря свою любов до царицi, але не може приховувати бiльше. Бачачи, як вони страждають, вiн готовий заради цезаря й Береники вiддати своє життя в жертву богам, щоб вони змилостивилися, Береника, повалена в сором величчю душ обох, бачачи таку готовнiсть до самопожертви Тита й Антiоха, благає ïх не страждати так через неï, вона цього неварта. Цариця згодна жити в розлуцi й просить Тита забути про неï. Антiоха ж вона призиває забути про любов. Пам'ять про всiх троє залишиться в лiтописах як приклад любовi самоï нiжноï, полум'яноï й безнадiйноï
 А. П. Шишкiн


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BEZPEKA_ZHITTYEDIALNOSTI/viklad_tragedii_rasina_berenika.dhtml