КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BEZPEKA_ZHITTYEDIALNOSTI/perekaz_zmistu_romanu_paulja_shallyka_engelbert_reyneke.dhtml

	Переказ змIсту роману Пауля Шаллюка Энгельберт Рейнеке ДIя роману Пауля Шаллюка (род. в 1922 р.) Эн-гельберт Рейнеке (1959) вiдбувається протягом Одного дня, що став для героя вдень принципового рiшення своєï долi. Рiшення ж прийшло в результатi аналiзу, у пiдсумку зiставлення минулого iз сьогоденням, внаслiдок почуття, що пробудилося, вiдповiдальностi. Рейнеке розповiдає про своï шукання й омани й оцiнює власнi думки й учинки, ведучи суперечка iз самим собою
 Пройшовши в солдатськIй шинелI через вIйну, Энгельберт зробився пiсля вiйни шкiльним учителем математики. Учителi школи його не люблять, навiть чи ледве не труять, через його батька: батько, Леопольд Рейнеке, учитель словесностi тiєï ж школи, не бажав покорятися фашистськiй владi. Вiн не був активним антифашистським борцем, але постiйно, тим або iншому способу, давав зрозумiти, що нацистською неправдою його не обдурити й що вiн не стане дiяти по вказiвцi гiтлерiвцiв. За це його прозвали в школi Нi.
 Якщо влади наказували вивIсити прапори, вiн вивiшував, але пiдпилював ратище, як тiльки лад коричневорубашечников починав трясти своïм тупотом землю, ратище обламувався й прапор падав. Коли вiд всiх нiмцiв зажадали, щоб вони привiтали один одного не звичайним образом, а витягуванням руки вперед i нагору на фашистський манер, Нi принiс медичну довiдку, що в нього болить рука й вiн не може пiднiмати ïï. Програма пропонувала вивчення в школi войовничих виршей пиитов, що славлять новий порядок, Нi, прочитавши учням низькопробнi вироби, нiчого загального не мають iз щирою поезiєю, вiдразу читав ним забороненого нацистами Гейне нiбито для того, щоб продемонструвати знехтувану немужнiсть ег вiршiв. Ефект, як i було ïм передбачено, виявлявся зворотним: у душi дiтей проникало мужнє слово революцiйного поета, що жагуче ненавидiв мракобiсся й нацiоналiзм Найшлися Iнформатори Нi був схоплений i замучений у катiвнях. Пам'ять про нього, однак, жила як пiдбадьорення одних i докiр iншим. От це-те iншi й не любили Энгельберта, i синовi здавалося, що пам'ять про батька заважає йому визначитися вжизни.
 ДIя роману починається ранком того дня, коли, вирiшивши пiти зi школи, Энгельберт одержує вiд приятеля довгоочiкуваний лист iз реченням iншоï роботи. День проходить у спогадах i роздумах, що приводять героя до вiдмови вiд уже прийнятого було рiшення. Вiн бродить по вулицях мiста, згадує про арешти, насильства, пожежах, думає про вбитий фашистами батьку, вiдвiдує його друга, старого вчителя малювання. I раптом розумiє, що вiн, як i його батько, ответствен перед дiтьми й не має морального права звiльнити себе вiд цiєï вiдповiдальностi. Вiн залишається в школi, вiдмовляючись вiд речення, казавшегося йому ранiше звабним
 Це рIшення не вносить у життя Энгельберта нiяких зовнiшнiх змiн, але мiняє неï по сутi. Ранiше вiн бачив себе самотньо блукаючим у темному лабiринтi, з якого немає виходу. Тепер же почуває, що вийшов з лабiринту до свiтла й що поруч iз ним люди. Вiн бачить тепер, що серед шкiльних учителiв є не тiльки мiзинки фашистiв, але й чеснi, волелюбнi люди, що ненавидять фашизм i прагнуть виховати дiтей у дусi демократизму, гуманностi. Энгельберт i його друзi як би приймають естафету вiд Леопольда Рейнека, син стає спадкоємцем батька не тiльки по кровi, але й по дусi
 Глибокий розвиток мотив випробування й особистоï вiдповiдальностi одержав у романах Г. Белля Будинок без хазяïна (1954), Бiльярд о пiв на десяту (1959), Очами клоуна (1963). У всiх цих добутках Белль показує рядових нiмцiв, по-своєму винних у трагiчних i ганебних поворотах iсторiï Нiмеччини, але здатних усвiдомити свою вiдповiдальнiсть i по-новому глянути на мир


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BEZPEKA_ZHITTYEDIALNOSTI/perekaz_zmistu_romanu_paulja_shallyka_engelbert_reyneke.dhtml