КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BEZPEKA_ZHITTYEDIALNOSTI/fabricio_geroy_romanu_stendalja_parmskaja_obitel.dhtml

	Фабрицио герой роману Стендаля Пармская обитель Iсторичний прототип Алессандро Фарнезе (1468-1549), кардинал, з 1534 р. римський тато Павло III. Син маркiза дель Донго Фабрицио провiв дитинство в родовому замку Грианта. Перейнявшись захопленим почуттям до Наполеона, ФАБРИЦИО бiжить iз рiдного дому й приєднується до вiйськ iмператора, виявляючись наïвним i недосвiдченим свiдком битви пiд Ватерлоо
 Особливу роль у життi ФАБРИЦИО грає його тiтка, графиня Пьетранера, що незабаром стала герцогинею Сансе-верина. Разом iз закоханим у неï графом Моска, прем'єр-мiнiстром пармского принца Ранунцио IV, вона допомагає ФАБРИЦИО уникнути небезпечних наслiдкiв його вчинку й обирає для племiнника життєве поприще, направивши його в Неаполь вивчати богослов'я. Прибувши через чотири роки в Парму до двору принца, ФАБРИЦИО перетворюють: його манери вiдрiзняються шляхетною стриманiстю, вiн незвичайно гарний i незабаром будить до себе палку любов герцогинi. Принц i придворнi, однак, зустрiчають його iз крайньою ворожiстю
 Почуваючи себе нездатним вiдповiсти на серйозну любов герцогинi, ФАБРИЦИО доглядає за молодою акторкою Мариеттой i, захищаючись вiд нападу ïï чоловiка Джилетти, убиває його. У результатi придворних iнтриг справа приймає дурний зворот: ФАБРИЦИО присуджують до дванадцятирiчного висновку в мiцностi, у вежi Фарнезе. З вiкон своєï камери ФАБРИЦИО бачить Клелию Конти, дочка коменданта мiцностi, за допомогою знакiв спiлкується з нею й незабаром закохується в неï з усiєю пристрастю, забуваючи про вазi висновку втемнице. Герцогиня Сансеверина влаштовує племiнниковi втеча; йому допомагає Клелия, але, повiривши що ФАБРИЦИО отруïв батька, вона приймає обiтницю нiколи бiльше не бачити його. Тодi вiн добровiльно вертається в мiцнiсть чекаючи суду. Виправданий, що одержав високу церковну посаду коадъютора, а потiм архiєпископа пармского, ФАБРИЦИО знаходить розраду тiльки в любовi Клелии, що порушила свою обiтницю. Пiсля ïï смертi й смертi сина ФАБРИЦИО вiддаляється в пармский монастир i ненадовго переживає кохану, вiдмовляючись вiд мирських почестей i слави, Зображення сильноï, жагучоï, цiльноï особистостi — найважливiша тема у творчостi Стендаля, що вiдповiдає його художнiм принципам: описувати страстi й рiзнi почуття, що хвилюють душi героïв. На вiдмiну вiд традицiйного романтичного героя, iдеалiзованого, що протиставляє себе миру, одержимого всесвiтньою скорботою,
 ФАБРИЦИО — характер складний, суперечливий, здатний до постiйного вiдновлення й саморозвитку. У кожний перiод свого життя ФАБРИЦИО з'являється як би новою людиною, якою рухає прагнення на щастя, до дiï, до самоствердження, бунту. Якщо спочатку юний ФАБРИЦИО простодушний, вiрить у прикмети й пророкування, заражений бонапартизмом, характерним для молодого поколiння епохи наполеонiвських вiйн, то происходящая з ним надалi, при дворi пармского принца, метаморфоза тим бiльше разюча. Єдиний його недолiк — нездатнiсть любити. Тiльки цiною мимовiльного злочину, довгого ув'язнення в темницi, вiдмови вiд земних благ герой знаходить любов i щире щастя. Вежа Фарнезе — свого роду любовна темниця, символ мiстичноï самоти й духовного перетворення героя, життєвий шлях якого став пошуком iдеальноï улюбленоï, щастя, а потiм щироï вiри. При цьому герой Стендаля немислимий без iсторичного тла: на початку роману це ар'єргард французькоï армiï пiд час битви пiд Ватерлоо, потiм князiвство Парма, деспотiя якого зображена як безглуздий, карикатурний анахронiзм
 Доля ФАБРИЦИО — це нескiнченна низка захоплюючих пригод, у яких вiн з'являється як сама яскрава особистiсть серед героïв Стендаля, чия щирiсть i чарiвнiсть понинi хвилюють уяву the happy few (деяких щасливцiв), кому письменник присвятила свiй роман


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BEZPEKA_ZHITTYEDIALNOSTI/fabricio_geroy_romanu_stendalja_parmskaja_obitel.dhtml