КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/UKRAINKA/ukrainka205.dhtml

	Розкриття в образах Мавки I Лукаша вIри в перемогу високих IдеалIв людини (за драмою-феєрiєю "Лiсова пiсня" Л. Украïнки) Образ Мавки в драмi-феєрiï "Лiсова пiсня" є центральним. З нею тiсно в'яжеться весь розвиток сюжету драми: боротьба за людину, за справжнє людське щастя. Уже у початкових сценах першого акту Мавка постає перед нами юною лiсовою дiвчиною з багатою душею i чутливим серцем, сповненим любовi i надiй.
 Палкою вiрою в те, що воля не може пропасти, керується вона у своïх вчинках. Все життя героïнi в драмi пройняте духом волелюбностi, боротьби за утвердження права людини на вiльний вияв свого почуття. Мавку чарує в людинi ïï духовна краса i велич, що проявляються перш за все у мистецькiй творчостi, захоплює постiйна трудова заклопотанiсть, яка робить дiï, вчинки людини значимими, а саме життя змiстовним, ïï вабить властива цiльним натурам стiйкiсть почуттiв, послiдовнiсть у коханнi, довiчна вiрнiсть у подружжi та iншi глибоко моральнi принципи. Зустрiч з Лукашем, а потiм розквiтле кохання до нього збудили в душi Мавки найкращi, найблагороднiшi поривання. Полум'я любовi, яке охопило всю ï iстоту в пам'ятну весняну нiч, не згасло навiть пiсля ïï смертi. Вона пронесла той вогонь крiзь усi важкi випробування життя мужньо i стiйко, перенесла зневагу i презирство Лукашевоï матерi, муки до кiнця нероздiленоï любовi, нарештi, ув'язнення в твердинi "тьми i спокою", куди завело ïï вiдступництво коханого, i знову вернулася до життя, щоб подати руку допомоги Лукашевi у його найтяжчу хвилину. У цiй тривалiй боротьбi Мавка пройшла довгий i складний шлях.
 Вона не схилилася перед силою обставин, не звикла до образ. Мавка боронить своє i Лукашеве щастя, переходячи вiд стриманостi до рiшучого наступу, вiд прохання до вимоги, вiд хвилинного розпачу до раптового вибуху: Нi! Я жива! Я буду вiчно жити! Я в серцi маю те, що не вмирає. Безсмертним, невмирущим у ïï серцi був вогонь палкоï любовi i пристрасноï вiри в можливiсть людського щастя, в неодмiнну перемогу волелюбних принципiв. Вiчно живий волелюбний вогонь в ïï серцi не згас у темному пiдземеллi. Потроєний жалем до страждань Лукаша, що карався за зраду, той вогонь "зiрвав печерний склеп" i визволив ïï з неволi. Мавка перемогла: Лукаш повернувся до неï назавжди. Характер Лукаша не вiдзначався такою гармонiйнiстю, як характер Мавки. Свiтлi риси його межували з темними. Однак, тимчасова перевага темних проявiв у характерi юнака не могла бути тривкою. Лукаш не мiг ужитися зi свiтом буденщини. Оглядаючи свiй життєвий шлях, вiн у мрiях знову повертається до Мавки, до сопiлки, до краси... Навколо зима, але мрiï Лукаша веснянi, радiснi. Його "переможний спiв кохання долає тугу"; викликає раптовий розквiт весни, як символ щастя, до якого кликала свого коханого Мавка.

URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/UKRAINKA/ukrainka205.dhtml