КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/TUTUNNIK/tutunnik4.dhtml

	Сенс назви новели Г. Тютюнника "Три зозулI з поклоном" Символiчним втiленням добра, людяностi, мудростi постають героï новели Григора Тютюнника "Три зозулi з поклоном". Цей трагiчний, щемливо лiричний твiр має присвяту: "Любовi Всевишнiй присвячується". Епiтет "Всевишнiй", який в украïнськiй мовi вживається лише у сполученнi зi словом Бог, пiдкреслює велич найбiльшого людського почуття - кохання. Золотоволоса Марфа сильно, пристрасно, жагуче любила Михайла, серцем вгадувала день, коли приходив лист вiд нього. Випросивши листа, "пригортає його до грудей, цiлує в зворотну адресу...". От тiльки листи були адресованi Софiï. В одному з листiв Михайло просив дружину: "Соню, сходи до неï i скажи, що я послав ïй, як спiвав на ярмарках зiнькiвських бандуристочка слiпенький, послав три зозулi з поклоном..." Михайло, як i бiльшiсть украïнцiв, вiрив не лише у приворотне зiлля й приворотнi замовляння, а й у вiдворотнi зiлля та замовляння. Щоб позбавити мук палко закохану людину, якiй не могли вiдповiсти взаємнiстю, передавали своєрiдне привiтання: "Три зозулi з поклоном". Таке привiтання означало: забудь, покинь, залиш мене, вiдпусти. Вiдомо, зозуля гнiзда не мостить, тож людина повинна була зрозумiти, що ïï кохання приречене, не матиме у вiдповiдь такого ж почуття. Михайло хоче хоча б у снi побачити дружину i малого сина, тому i просить Софiю сходити до Марфи. Хай не ходить бiля нього ïï нещасна душа: "Може, вона покличе свою душу назад i тодi до мене прийде забуття хоч на хвильку", - сподiвається Михайло, краючись серцем у далекому Сибiру. Новела "Три зозулi з поклоном" - згадка про батька, якого як ворога народу було заарештовано 1937 року. Заарештовано i героя новели Михайла. I Марфа, яка кохала чужого чоловiка, i Софiя, яка чекала на повернення чоловiка iз заслання, i Михайло, який бажав повернутися до родини, думаю, сподiвалися на щастя i кохання марно. До всiх них линули зозулi з поклонами.

URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/TUTUNNIK/tutunnik4.dhtml