КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/KULISH_M/kulish_m101.dhtml "Патетична соната" - найвищий злет драматичного генIя Миколи КулIша "Кометами здiймаються ракети, червонi, голубi, зеленi. Танцює свiт. Патетичний концерт. I тiльки низько над обрiєм висить блiдий, пощерблений серп мiсяця - розп'ятий мiфiчний Христос." Украïна в п'єсi постає розп'ятою i розгубленою, наче на роздорiжжi. Вона обливається кров'ю i кожному до цього байдуже. Усi бачать тiльки те, що хочуть бачити: єдину-недiлиму Росiю, "воскреслу Украïну" або зорi революцiï. Хто ж пануватиме над матiр'ю Украïною? У творi вiдчутне постiйне протистояння. Героï наче вболiвають за долю держави, а насправдi кожний хоче добра i щастя для себе, хоче задовольнити своï потреби. "Хай живе радянська, хай уже буде й соцiальна, аби тiльки украïнська республiка", - говорить "учитель запорозькоï кровi" Iван Iванович Ступай-Ступаненко. Такi ступаненки iдуть за своïми мрiями i слухаються своïх iдеалiв, ïм потрiбне здiйснення бажань будь-якою цiною. Мене вражає, як глибоко Микола Кулiш вiдчуває проблему Украïни. Бо виявляється, що вона, наша ненька, нiкому насправдi не потрiбна. До того ж, автор порушує ще одну проблему i виявляється, що покинутою лишається не тiльки Украïна, а й людина. "Чоловiк не недоробок, щоб його втикати отак в землю..." Натовп наштовхується на убитого, якого поспiхом закопали в землю - таким способом показано нiкчемнiсть людського життя у суворi роки революцiï. Слiд провести паралель мiж п'єсою М. Кулiша "Патетична соната" i новелою М. Хвильового "Я (Романтика)". У п'єсi є такий самий лiкар Тагабат - бiльшовик Лука, i, що найжахливiше, такий самий "Я" - Iлько Юта, як це не прикро, людина малодушна, що постає ганьбою для iдей революцiï. Iдеï вирiшують долi людей i визначають стосунки мiж ними, а це, на думку автора, закони хворого людського суспiльства. П'єса "Патетична соната" насправдi прекрасна, бо написана людиною, що бачила Украïну наскрiзь i вiдчувала кожний ïï подих. М. Кулiш i в життi був повнiстю вiдданий Украïнi, вiн i жив i помер заради неï. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/KULISH_M/kulish_m101.dhtml