КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/FRANKO/franko109.dhtml

	Поєдинок на "перехресних стежках" (за повIстю Iвана Франка "ПерехреснI стежки") Наприкiнцi 90-х - у перших роках XX столiття I. Франко написав повiсть "Перехреснi стежки", яка стала однiєю з перших iдеологiчних творiв в украïнськiй лiтературi i замикала собою лiнiю перехiдного стану розвитку галицькоï суспiльностi мiж старими вiдносинами i новими гуманiстичними iдеалами. 
 Повiсть засвiдчувала поворот новоï iнтелiгенцiï до свiдомоï громадськоï дiяльностi, що розкривав народження нового конкретного, iсторично реального iдеалу. Франко знайомить нас з селянами - героями твору не в iдилiчнiй сценi на лонi природи, а на лавi пiдсудних у залi карного суду де ïх притягли до вiдповiдальностi за аграрний бунт. Письменник створив новий образ повсталоï селянськоï маси, що бореться за своï права. Таким же новим образом в украïнськiй лiтературi був адвокат Євген Рафалович - представник демократичноï iнтелiгенцiï. Вiн захищав права передового селянства, боровся проти повiтовоï адмiнiстрацiï, помiщикiв, лихварiв та iнших п'явок, що жорстоко експлуатували трударiв-бiднякiв. Вiн виïздив у села, виступав на судових процесах, органiзовував селянськi вiча, на яких присутнi розповiдали про кривди i утиски з боку панiвноï верхiвки. Головним своïм завданням Рафалович вважав пробудження у селян свiдомостi та полiтичноï активностi. Поряд з цими образами виведено цiлу галерею негативних персонажiв, якi повстали проти дiй Рафаловича: це зажерливий шляхтич, пан маршалок Брикольський, староста, суддя Страхотський, Шнадельский i цiла зграя iнших людцiв, що жили за рахунок селянства. Щоб убити зародки громадського руху, староста заарештовує Рафаловича на очах у селян, якi зiбралися на багатолюдне вiче. Повернувшись iз в'язницi через два мiсяцi, Рафалович знову прийшов до старости за дозволом скликати селянське вiче. В роздумах Рафаловича автор висловлює своï тривожнi думки i турботи про народ. 
 Франко дослiджував той перехiдний стан життєдiяльностi нового типу людей, коли iдеï суспiльного прогресу спiввiдносилися й доповнювалися iдеями гуманiстичними, емансипацiйними, коли "розкол" старого утопiчного соцiалiзму лише намiчався й iдеал "iндивiдуалiзму i соцiалiзму, за словами Франка, визначає змiст суспiльних змагань. Перехiдний характер такого iдеалу виявлявся у творчостi Франка в суперечностi мiж абсолютнiстю "вищих iдеальних змагань", гуманiстичних i етичних цiлей та соцiально-iсторичними, морально-психологiчними, психофiзiологiчними ïх реалiзацiï. Повiсть "Перехреснi стежки" й конкретизувала цю вiдноснiсть, пiдсумовуючи шляхи випробування радикально-соцiалiстичноï iнтелiгенцiï. 

URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/FRANKO/franko109.dhtml