КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/STATTI/VMIYTE_PRIRODU_LYBITI/vihovniy_zahid_dla_6-go_klasu.dhtml

	го класу: ВмIйте природу любити. orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=3196
 6 клас
 Тема: Вмiйте природу любити.
 Мета: вчити любити та берегти природу, залучити до цiкавоï
 роботи учнiв з рiзними iнтересами;
 розвивати уяву, мислення, вмiння висловлювати свою думку;
 виховувати впевненiсть в своïх можливостях, прагнення до кращого,
 вмiння почувати себе вiльно i повноцiнно в суспiльствi, виховувати
 любов до природи, бажання охороняти i примножувати ïï багатство та
 красу, сприяти вихованню почуттiв
 Тип уроку: виховний захiд.
 Методи I прийоми: спектакль,вiкторина, слово вчителя,.
 Обладнання: жетони, картки з назвами дерев, рослин.
 ЛIтература: Гончарова Е.В. Экология для малышей. Тюмень, 2000.
 Вопросы развития познавательных интересов учащихся в
 процессе обучения / Под ред. Д.К. Гилева. — Свердловск:
 Свердловский гос. пед. ин-т, 1970. — 142 с.
 Чикмарев И. Под крышей великого дома. Обзор книг о лесе
 //Начальная школа. — 1995. — 5. — с. 74-77.
 Яковлева В.И. Детям — книгу радости // Начальная школа. — 1993.
 - 12.-с. 21-24.
 ПеребIг уроку
 I.ОрганIзацIйний момент (3)

 1. Вiтання з класом.

 2. Перевiрка готовностi класу до уроку (наявнiсть крейди, ганчiрки,
 чистота у класi).

 3. Перевiрка готовностi учнiв до уроку (пiдручники, зошити, щоденники,
 ручки).

 4. Перевiрка присутнiх.
 II. ПеребIг заходу (30 — 35)
 Виходять дiти в костюмах природи, читають слова.
 Тополя:
 Все на землi, все треба берегти -
 I птаха, й звiра, i оту рослину.
 Не чванься тим, що цар природи ти,
 Бо врештi ти його частина.
 Верба:
 Друже мiй, люби життя, люби людей, природу,
 А кривду кинь у забуття, як камiнь в тиху воду.
 Калина:
 багато квiток запашних,
 Кожна квiтка красу свою має.
 Та гарнiшi завжди помiж них тi,
 Що квiтнуть у рiдному краï.
 ПролIсок:
 Але квiти, тварини зникають з землi,
 Ïх заносять у книгу Червону.
 Тож давайте за розум вiзьмемося ми,
 Чисте повiтря i воду живу
 Будемо завжди берегти.
 Вихователь:
 Шановнi батьки, вчителi, гостi i всi присутнi, сьогоднi ми проведемо виховний захiд Вмiйте природу любити».
 Ведучий 1
 Мабуть, найбiльшу насолоду i радiсть, найпалкiшу любов до рiдного краю, до життя викликає в нас природа.
 Ведучий 2:
 Вона завжди чарувала i чарує, хвилювала i хвилює людину.
 Ведучий 1:
 Шепiт голубоï води, зелених дiбров, спiв пташок, запах квiтiв — усе це дороге серцю i нi з чим його не можливо зрiвняти, забути.
 Ведучий 2:
 Рiдний край — наш дiм, вишенька бiля хати, хрущi над вишнями, вулиця, по якiй ми ходимо, рiчечка, бiля якоï вiдпочиваємо, у якiй так любимо плескатися.
 Вихователь: 
 Сьогоднi ми поговоримо про нас — людей, якi нищать природу: зривають квiти, руйнують пташинi гнiзда, ламають дерева, забруднюють водойми, повiтря, щоб тiльки задовольнити своï забаганки, збагатитися. Наймудрiша на землi — природа. Люди, якi живуть в гармонiï з нею — найщасливiшi. Заглянемо в куточок природи рiдного дому.
 Ведучий 1:
 Були у матерi-Природи двi донечки,
 Такоï вроди,
 Хто ïх побачить хоч на мить,
 Не мiг забути й розлюбить.
 (Танцюючи, виходять Флора i Фауна).
 Фауна:
 Голубооку звали Флора,
 У неï очi, наче зорi,
 Завжди замрiяна, тендiтна,
 Ласкава, нiжна та привiтна.
 Флора:
 А Фауна — швидка, як вiтер,
 Могла за птахами летiти,
 I за оленями стрибати,
 Та з бiлочками пустувати.
 Ведучий1:
 Обидвi свiт живий любили
 I так його говорили.
 Тож вирiшила мудра мати
 В придане ïм дарунки дати.
 Мати-Природа:
 Мрiйливiй Флорi — свiт рослинний,
 А жвавiй Фаунi — тваринний.
 Ведучий2: Iз того часу ця краса нам жити в щастi допомагає. Весна — життя дає всьому, лiто — нас лiкує, ну, а осiнь золота — всiх нас нагодує.
 Весна:
 Iшла весна-красна в зеленiй хустинцi,
 Несла весна-красна у скриньцi гостинцi.
 Ягнятам — травицю, гусенятам — водицю,
 Каченятам — ряску, а нам нiжнiсть i ласку.
 Тополя:
 I степ загомонiв, почулись спiви, крики.
 Взялися до смичкiв i коники-музики.
 Ведучий1:
 Та ось весна подорослiшала i стала зрiлою красунею. У снопах яскравого свiтла виграють рiзнi кольори чудових квiтiв.
 Ведучий 2:
 Нiхто не встоïть перед солодкими дарунками духмяного лiта. I згадуємо ми його з нiжнiстю та вдячнiстю за його щиру ласку, теплiть, рясноту i буяння.
 ЛIто:
 Я принесло вам тепло, радiсть i щедрiсть. Як зараз гарно у лiсi, садах, гаях. Погляньте навкруги! Помилуйтеся зеленню дерев. Напийтеся цiлющого повiтря.
 Дубочок:
 Лiс улiтку вражає своєю красою. Вiн i дихає», i говорить», i спiває. Менi навiть страшно подумати, щоб сталося з красою землi. Якби не стало лiсiв.
 Спасибi ж людям, що зростили лiс:
 За всi дуби, ялини в пишнiм гiллi
 I за красу отих зелених кiс,
 В яких стоять гнучкi берiзки бiлi.
 Ведучий1:
 I все б було добре сьогоднi у нас, якби ми навчилися любити природу так, як любимо самих себе, оберiгали б ïï: не витоптували трави, не зривали марно цвiту, не руйнували пташиних гнiзд. А що ми робимо з природою, коли вiдпочиваємо?
 Ведучий 2:
 Люба природо, ховай своï чари,
 Топчуть папороть, квiти, траву,
 Тiльки б швидше наповнити тару,
 Нiби мамонтiв стало пройшло.
 Ведучий 1:
 Все, що квiтло, буяло, росло,
 Полягло, почорнiло, прив'яло.
 I заплакала тихо берiзка з жалю,
 I затих соловейко в гаю.
 Пiд берiзкою купа смiття,
 Iз яєць шкарлупки валяються,
 Там i тут консервнi бляшанки
 На гiлках, мов намисто, гойдаються.
 Ведучий 2:
 Та мовчить засмучений лiс,
 Лише тихо й покiрно зiтхає.
 А в очах — скiльки болю i слiз.
 Своïм виглядом вiн промовляє:
 ЛIс (всi дiти разом):
 - Якщо хочеш сюди ще прийти,
 Щоб суниць чи грибiв назбирати,
 То навчись мене берегти
 I красу мою шанувати
 Ведучий1:
 Не зберегли люди природу, засумували Флора i Фауна. Бiльше не чути спiву пташок, шепоту голубоï води, навкруги все чорне та сiре.
 Хлопчик:
 Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,
 Що ми пiсля себе на свiтi лишаєм.
 Лiси нашi в'януть, нема бiльше рiк,
 Пташки покидають край рiдний навiк.
 ДIвчина:
 Нечисте повiтря, у ґрунтi яди,
 I слово Чорнобиль» страшне назавжди.
 I щоби на свiтi не сталось бiди,
 Шануймо природу усюди й завжди
 Хлопець:
 Вам у походи ходити
 I мандрувати, любити,
 Кожнiй стеблинi радiти,
 В полi, у лiсi, над яром -
 Квiти, дерева i трави…
 ДIвчина:
 Цвiту не вирви задаром,
 Гiлок не ламай для забави.
 Оберiгайте ж повсюди
 Шлях i стежину в гаю,
 Все те окрасою буде
 Нашого рiдного краю
 Вихователь:
 Отже будемо берегти природу, оберiгати ïï, захищати ïï. А тепер я пропоную всiм учасникам стати у колонку i здiйснити подорож до лiсу,зiграти у вiкторину. Я буду загадувати загадки, а ви повиннi вiдгадати. За кожну правильну вiдповiдь я даватиму вам жетон. Хто назбирає бiльше за всiх жетонiв, той i перемiг.
 ВIкторина:

 1.Зимою чорне, весною й лiтом зелене, а восени жовте. (Лiс.)

 2. В якiм лiсi немає листя? (У сосновому бору.)

 3. В них багато є роботи
 Хоч стоять вони весь час.
 Вiд дощу чи вiд спекоти
 Захистять, врятують нас.
 Не лягають спать нiколи,
 На ногах вони одвiк.
 Не бояться плину рiк,
 Нi завiй, нi вiтру реву.
 Хто ж вони такi?.. (Дерева.)

 4. На якому деревi листя не росте? (На сухому.)

 5. Хто з вас. дiти, нас не знає?
 Ми у лiсi проживаєм,
 Дзвоном сонце зустрiчаєм,
 Маєм гарнi синi очки,
 Називаємось… (дзвiночки.)

 6. В теплий дощик народився,
 Парасолькою накрився.
 Може, б з лiсу пострибав,
 Якби другу ногу мав. (Гриб.)

 7. Сидить дiд у травi, голова у нього в кровi. (Мухомор.)

 8. Росте вона в лiсочку,
 Має червону сорочку,
 Хто йде, той поклониться. (Суниця.)

 9. Хто двiчi народжується, а раз помирає? (Птах.)
 10. Хто гнiзда свого не має,
 Яйця iншим пiдкидає,
 Та у лiсi, в холодку,
 Все кує: Ку-ку! Ку-ку!» (Зозуля.)
 11. Чого ворона до лiсу летить? (Бо лiс до неï не летить.)
 12. Живе в лiсi, ухкає, як розбiйник;
 Люди ïï бояться, а вона — людей. (Сова.)
 13. За чим дятел летить? (За дзьобом.)
 14. Тоненьке, вузеньке, по землi в'ється,
 Як батiг довге, але зовсiм не б'ється,
 Людини боïться, молоко вживає:
 В лiсi ïх багато, — мабуть кожен знає. (Вуж.)
 15. За лiсом — королiсом каша кипить. (Мурашник.)
 16. Ой, яка ж вона гарненька,
 Пишнохвоста i руденька,
 Не звiрятко — просто диво,
 Невгамовне, пустотливе!
 Вгору — вниз, на гiлку з гiлки…
 Хто ж це буде, дiти?.. (Бiлка.)
 17. Хто на собi лiс носить.(Ïжак.)
 18. В темнiм лiсi проживає
 Довгий хвiст пухнастий має,
 Ïй на мiсцi не сидиться.
 Як зовуть ïï?.. (Лисиця.)
 19. Буркотливий, вайлуватий
 Ходить лiсом дiд лохматий,
 Одягнувся в кожушину, мед шукає i ожину.
 Лiтом любить полювати,
 А зимою — в лiгвi спати.
 Як зачує вiн весну -
 Покидається вiд сну. (Ведмiдь.)
 20. Хто на головi лiс носить? (Олень.)
 21. Боюсь я вовка i лисицi,
 Боюсь мисливськоï рушницi.
 Тому вiд страху перед ними
 Я сплю з вiдкритими очима. (Зайчик.)
 22. Чого заєць пiд кущем лягає? (Бо хати не має.)
 23. На якому боцi заєць спить? (На шерстянiм.)
 24. Пiд яким кущем ховається заєць в дощ? (Пiд мокрим.)
 25. В лiсi вирiзана,
 Гладенько витесана,
 Спiває, заливається,
 Як називається?.. (Сопiлка.)
 III. ПIдсумки (5 6 )
 Отже, сьогоднi ми з вами зрозумiли, що треба любити i берегти природу, не зищувати ïï, а, навпаки, оберiгати, бо природа наша мати, ми ïï невiдємна частина. А хiба можна ображати власну матiр? Звичайно, що не можна. То ж будемо i ми з вами берегти природу, любити ïï i поважати.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/STATTI/VMIYTE_PRIRODU_LYBITI/vihovniy_zahid_dla_6-go_klasu.dhtml