КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/vedmea_zabava_vedmea_komedia.dhtml

	ВЕДМЕЖА ЗАБАВА (ВЕДМЕЖА КОМЕДIЯ) orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16412
 ВЕДМЕЖА ЗАБАВА (ВЕДМЕЖА КОМЕДIЯ) особливий жанр європ. нар. театру, який був тiсно повязаний з ареалом розповсюдження ведмедя, гол. героя вистави. Генетично В.к. бере поч. з давн. тотемiстичних уявлень про ведмедя як родича чи навiть прабатька людини, з вiрою в тiсний звязок ведмедя з добробутом i здоровям людини, з персонiфiкацiєю в цьому хазяïнi лiсу животвiрних сил природи. (Цим пояснюється й поширенiсть образу ведмедя в казках про тварин). Олюднюючи ведмедя, використовуючи кумедний контраст мiж ведмедем i людиною, поводирi ведмедiв добивалися комiч. ефектiв, розiгруючи сценки, якi зводилися до пародiювання поведiнки, манер i звичок людей. Рухи ведмедя самi по собi не були смiшними й нiчого не означали. Вони наповнювалися змiстом i певним сенсом лише тодi, коли супроводжувалися поясненнями поводиря. Текст вимовлявся спiвучо, чiтко ритмiзованими вiдтинками з сумiжною римою. Лексика була багата на дiалектизми й просторiччя. Ступiнь комiзму був рiзним: вiд доброго гумору, лагiдного жарту до дошкульного, злого висмiювання й сатири (як краснi дiвицi, молодицi бiляться, рум'яняться, в люстерко дивляться, прибираються, як старий Терентiй з хати в сiни пробирається, до молодоï невiстки добирається). До репертуару В.к. входили: 1) комiч. пантомiми — парод iï на людськi дiï. Iснували певнi регiональнi особливостi. Так, литовцi навчали ведмедiв танцювати, крутити млина, ловити рибу, черпати воду, поводирi з Московiï та Лiфляндiï вчили ïх лазити по щоглових стовпах, боротися. У подiбних пародiях ведмiдь веселив зiбрання смiшними сиенками, якi пояснювалися примовками поводиря; 2) iмiтацiя гри на муз. «iнструментах, якi ведмiдь тримав у лапах. Вибiр iнструментiв був необмежений балалайка, Зрлинка, дудка тощо; 3) вистава ведмедя та кози. Разом iз справжнiм ведмедем (його часто замiнював ряжений у ведмежу шкуру, вивернутий кожух чи горохову солому) у виставi брала участь ряджена козою людина, причому ведмiдь наслiдував дiï людей, а коза» зображувала тварину. Коза» танцювала пiд барабанний дрiб i перестук деревяних ложок чи бубонцiв. Танцi ведмедя й кози супроводжувалися реплiками поводиря. В результатi кожен з учасникiв вистави робив не свою справу, помiнявшись мiсцями, що сприяло створенню додаткового комiзму; 4) досить часто в репертуар В.к. входили вистави ведмедя й мавпи (iнодi собаки), якi чудово виконували бурлескнi сценки. В пародiях цi тварини доповнювали одна одну. А контраст у зовнiшностi й поведiнцi ведмедя й мавпи створював додатковий комiч. ефект; 5) танцi з ведмедем. Партнером у танцi виступав поводир ведмедя, iнодi дiвчина, колега поводиря; 6) боротьба з ведмедем. У цьому видi вистав використовували природну пристрасть ведмедя до боротьби. Поводир починав двобiй i за ходом сценарiю» обовязково клав ведмедя на лопатки. В сакральному мист-вi це символiзувало боротьбу доброчесного духов, начала в людинi зi стихiйною могутнiстю диявола; 7) цькування ведмедя собаками. Офiцiйнi кола держави й Церкви вели постiйну боротьбу з В.к., бо, на думку клiра. ведмiдь втiлював сатанинськi властивостi (гра на арфi в присутностi акробатки означала грiхопадiння людини, танок ведмедя танок пiд музику диявола, а мавпа верхи на ведмедi брутальночуттєвi пристрастi тошо). Так, мiмiв, якi водили ведмедiв, засудили на вселенському соборi в Константинополi (692), викривав Максим Грек, з'являлися забороннi грамоти тошо. Проте В.к. була так популярна i приваблива, то знайшла вiдображення у рiзних мист-вах: образотвор. мист- вi ХII-ХХ ст., в т.ч. в лубку, нар. рiзьбярствi та гончарствi, лiт. тв. (Генерал Топтигiн» М. Некрасова), виставах родини Лурових. Андрiй Близнюк


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/vedmea_zabava_vedmea_komedia.dhtml