КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/orintalizmi.dhtml

	ОрIнталIзми orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=17276
 ОРIНТАЛIЗМИ (вiд. лат. orientalis схiдний) запозиченi зi сх. мов слово, фразеологiзм або синтаксична конструкцiя. З погляду реиепиiï розрiзняються два розряди:
 1) О., якi так закорiнилися в мовi-реципiєнтi, шо сприймаються не
 як чужомов., але як своï. Напр., вукр. мовi: гарбуз, кавун,
 кiш, лелека, лоша, сагайдак тошо;
 2) Такi О. (позначення специфiчних явиш, понять, реалiй, а також ан т
 роп он iм iв та топонiмiв), походження яких вiдчувається
 (часом дуже гостро) реципiєнтом. Ui О. мають етил,
 навантаження в худож. л-рi, здебiльшого виконують функцiю екзотизм
 iв. створюють couleure local. На вiдмiну вiд запозичень з чужих
 європ. мов О. сприймаються європ. реципiєнтом як
 шось цiлокупне. Надто це стосується запозичень з мов бл-сх.
 регiону. Так вжито О. у циклi Лесi Украïнки Кримськi
 спогади»: поряд з тат. антропонiмом Зарема та топонiмами
 Мардек, Байдари, Бахчисарай, перс, чадра, араб, гарем. Багато О. в
 оповiданнi М.Коцюбинського Пiд мiнаретами: чалма (тюрк.), фез (тур.-
 марокканське), хаджi (араб.), шейх (араб.) та багато iн. У лiт.
 напрямах i стилях О. сприймалися по- рiзному. Так, для л-ри XVIII
 ст. й перiоду романтизму був характерний екзотично- орнаментальний
 стиль. Його не спiввiдносили з реальною дiйснiстю, з конкретною
 краïною. Напр., А.Мiцкевич, надаючи Кримським сонетам умовно
 узагальнений орiєнтальний колорит, пише в сонетi Алушта
 вдень»: Kanio siK las i sypie z majowego ivosa Jak z ryacca
 chalifyw, rubin i granaty. Тат. володаря названо не тюрк, титулом,
 але араб. халiф. Для поета й читача перiоду романтизму неточнiсть
 нац. колориту була несуттєвою, адже Сх. сприймався як певна
 єднiсть. Сьогочас. читач бiльше проiнформований про Сх. Тому
 перекладачi в рiзний спосiб, але цiлком пiдставно позбуваються
 Мiцкевичевоï невизна- ченностi. М. Рильський поминає
 титул: Лiси колишуться i ронять з верховiть, Як з чоток дорогих,
 рубiни i гранати. Б.Тен замiнює назву володаря на справжню
 тат.: Лiс прокидається i си т е з верховiть Як з чоток
 ханових, рубiни i гранати. Iн. показовим прикладом є кiнцеве
 речення Абу-Касимових капцiв, за жанр, визначенням
 I.Франка, араб, казки: Довго вiн прожив ше в бозI. Вмер десь ГОЛИЙ у
 берлозi, З капцями його затим По-жебраиьки й поховали, Споминали,
 величали Вiй турецьким став святим. Останнiй рядок викликав крит.
 заувагу А.Кримського, на яку Франко вiдповiдав: Проф. Кримський
 закидає… несуразнiсть, бо ж у часах халiфiв, у яких iде
 оповiдання, годi ше говорити про туркiв i тим паче про тур. святих.
 Проте я лишив цю фразу, бо в нiй характеризується не час
 подiï, а наше нар. розумiння ïï: тур. святий у нашiй i
 поль. нар. приказцi значить голяка, чоловiка без маєтку (goy
 jak turecki wity). Нехай i так, шо в пiднесеннi до Абу-Касима ся
 фраза анахронiзм, але для нашоï публiки вона добре
 характеризує власне те положення, в якому вiн опинився, а
 заразом цiлiй поемиi дає значення показу: як той чоловiк
 сходить на тур. святого». Отже, доцiльнiсть використання
 лексичних О. зумовлена автор, позицiєю, худож. метою, але не
 меншою, а можливо, вирiшальною мiрою, сприйняттям передбачуваного реципiєнта-
 читача даноï нацiональностi та даного часу. Анатолiй Волков


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/orintalizmi.dhtml