КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/krivava_drama.dhtml

	КРИВАВА ДРАМА orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16979
 КРИВАВА ДРАМА (трагедiя помсти, кривава трагедiя, кривава мелодрама, сенекiанська драма) драм, жанр, що iснував практично у кожнiй європ. л-рi доби Вiдродження, в якому основна увага придiлялася зображенню рiзноманiтних кривавих сцен, насильств i смертей. Витоки К.д. знаходяться у драмах давньорим. фiлософа й письменника Сенеки (4 до н.е. — 65 н.е.), який зображував рiзноманiтнi жахи та вбивства. Подiбнi мотиви знаходимо також у героïчних поемах народiв вропи (нiм. Пiсня про Нiбелунгiв, франц. Пiсня про Роланда, ica Пiсня про мого Сiда): розрубанi тiла, мозок, що витiкає з черепа, кров, яка ллється, вiдрубанi кiнцiвки вказували на доблесть лицаря, його безстрашнiсть i силу. Найбiльший розвиток К.д. отримала в Англiï, де захоплення ант. трагедiями, зокрема Сенекою, збiглося з реакцiєю на кризу гуманiзму: вiйни всiх проти всiх, боротьба за егоïстичнi iнтереси особистостi, укрiплення абсолютистських режимiв. Розгул жорстокостi й свавiлля особистостi посилювалися крахом усiх патрiархальних зв'язкiв мiж людьми в сусп-вi. Гуманiсти гостро критикували дiйснiсть i водночас доходили висновку про мiнливiсть свого попереднього iдеалу вiльноï особистостi, виявивши закладенi у нiй демонiчнi страшнi сили, якi несли в собi злочини проти людства. П єси викликали жах, але не пробуджували думки, не пiднiмали питань про сенс життя й про долю людини. В К.д. 2-оi пол. XVI ст. проповiдувалася похмура життєва фiлософiя-, в свiтi панує злоба, мiнливiсть долi, нетривкiсть щастя, нiкчемнiсть будь-якоï величi. Життя людини порiвнювалося з кораблем у розбурханому морi, а драматурги вчили глядачiв пiдкорятися долi й не гнути кирпу у хвилину шастя. К.д. як жанр має низку специфiчних особливостей. Сюжет базувався на придворних iнтригах чи на мотивi помсти. Г ероï К.д. вiдрiзняються вiд героïв iн. жанрiв саме безоглядною жорстокiстю та мстивiстю. Так, єврей Варрава з пєси К.Марло Мальтiйський єврей (1589) за допомогою туркiв мститься мальтiйським лицарям за кривди й приниження, Т.Кiд в Iспанськiй трагедiï (1587) зображує символiчний обраа Помсти, яка у фiналi пiсля вирiзування усiх дiйових осiб останнього акту стверджує, шо всi ïï бажання задоволенi горем та кров'ю . К.д. властиве своєрiдне трактування категорiï трагiчне. Вон о розумiлося як зображення всiляких злочинiв, шо викликали страх i жах у глядачiв. У драмах очевидна пекуча зацiкавленiсть злом у рiзноманiтних його видах i проявах: насильство над людиною, злочин, жадоба кривавих вчинкiв, патологiчнi, збоченi пристрастi, зображення численних смертей, жорстокостей i кровопролить. Така низка лиходiйств дозволяла тримати глядача в постiйнiй напрузi й зумовлювала новi повороти iнтриги. Ue була специфiчна форма худож. усвiдомлення дiйсностi як єдиний спосiб справити на аудиторiю найбiльший емоцiйний вплив. К.д. була поширена й у л-рi Iталiï (Дж.Чинтiо Орбекка», 1514), Iспанiï (X. де ла Куева Сiм iнфантiв Лари», бл. 1580 р.). Андрiй Близнюк


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/krivava_drama.dhtml