КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/dvomovnist_abo_bilingvizm.dhtml

	ДВОМОВНIСТЬ або БIЛIНГВIЗМ orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16559
 ДВОМОВНIСТЬ або БIЛIНГВIЗМ (вiд лат Ьi два, lingua мова) спiвiснування в людинi або ж усьому народi двох мов, як правило, першоï рiдноï, та другоï набутоï. Розрiзняють iндивiдуальну Д., коли знання двох мов властиве окр. членам сусп-ва (бiлiнґвам), та масову Д., коли таке знання властиве вел. контингентам мовцiв. Масова Д. може охоплювати населення одного з регiонiв краïни (регiональна Д.) або всю нацiю (нац. Д.). Масова Д. виникає внаслiдок контактiв мiж сусiднiми рiзномов. групами, переселення народiв, завоювання i т.д. Завдяки таким процесам виникають рiзнi явища : 1) субстрат слiди переможеноï мови в складi мови переможця при схрещуваннi двох мов (напр., вплив баскiв на каталанську мову); 2) адстрат мова прибульцiв, незрiдка нац. меншостi, що вплинула на мову аборигенiв та збереглася як паралельна мова; це рiзновид Д., котра народжена тривалим спiвiснуванням мов на однiй територiï (напр., угор, мова в багатьох укр. селах Закарпаття); 3) суперстрат слiди мови прибульцiв у складi мови корiнних жителiв (напр., слiди мови нормандських завойовникiв в англ. мовi). Якшо двi мови використовуються в рiзних ситуацiях i є паралельними системами, то Д. називають координативною, а якщо одна мова нашаровується на iн., викликаючи згаданi явища iнтерференцiï субординативною. Якщо Д. властива усiм соц.-культ. групам народу, то така Д. є повною або суцiльною, якщо ж вона характерна лише для окр. соц. груп частковою або груповою. Якшо людина або певна група людей добре володiє трьома i бiльше мовами, то слiд говорити про багатомовнiсть або полiлiнгвiзм. Розрiзняють такi варiанти Д.: 1) Д., що виникає при користуваннi двома мiсцевими мовами (напр., в прикордонних районах Буковини рум. та укр. мовами); 2) Д., яка виникає при використаннi рiдноï мiсцевоï мови та мови регiонального спiлкування (напр., для багатьох народiв Грузiï це є рiдна мова та груз, мова); 3) Д котра виникає при використаннi мiсцевоï мови та мови мiжнац. спiлкування; така ситуацiя характерна, як правило, для держав-iмперiй, незалежно вiд ïх полiт, систем, i незрiдка призводить до витiснення рiдних мiсцевих мов (напр., мов. картина колишньоï Великобританiï, Росiï); 4) Д., шо полягає в знаннi нац. мови та професiйноï мови (останньою може бути, напр., грец. або лат. як мова для науки, церк.-словян. як ритуальна мова i т.п.). Д. може вивчатися в рiзних аспектах: 1) лiнгвiстичному; 2) психол.; 3) педагогiчному. Важливими є питання про сфери використання другоï мови в порiвняннi з першою, про рiвень володiння нею, враховуючи рiзнi стадiï, про форми iснування мови (лiт. мова, дiалект, койне i т.п.), про розподiл комунiкативних функцiй мiж першою та другою мовами, про контингенти населення, охопленi Д., про обсяг використання феномена. Вiд Д. вiдрiзняється диглосiя, тобто поперемiнне використання варiантiв однiєï й тiєï ж мови (напр., лiт. мови та територiального дiалекту). Тарас Кияк
 Д. у худож. л-рi використання письменником двох мов або мови й дiалекту. Вiдома здавна (напр., лат.-грец. Д. у рим. л-рi II — поч. Ш ст.: вживання лат. i нар. мов у зх-європ сер-вiч. л-рi). рiзнi типи лiт.- худож. Д. Письменники можуть використовувати в своïх тв. двi або бiльше мов (М.Гоголь), користуватися двома мовами в одному тв. (Л.Толстой, О.Вайдд, Г.Квiтка-Основ'яненко), писати тв. рiзними мовами (Ф.Петрарка, Г.Сковорода. Т.Шевченко. Марко Вовчок, .Герцен, I.Франко, В.Василевська). Двома мовами пишуть деякi суч. письменники (В.Биков.
 1.Друце, Н.Джусойти, Ч.Айтматов, О.Iльченко). Виявом Д. у худож. тв.
 є також цитування документiв, вiдтворення особливостей мовлення
 персонажiв (напр., у пєсах Шельменко-деншик» Квiтки-
 Основяненка, Талан М.Старииького). Д. може бути засобом сатир,
 характеристики образу. Перекладацька Д. властива перекдадачевi-
 професiоналовi. При нiй двi мовнi системи незалежно одна вiд
 одноï спiвiснують у свiдомостi двомовця i взаємопов'язанi
 системою еквiвалентостей. Окр. випадком є Д. при автор, й
 авторизованому перекладi. Див.: Суржик. Станiслав Семчинськии


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/dvomovnist_abo_bilingvizm.dhtml