КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/charivna_fantastichna_kazka.dhtml

	ЧАРIВНА (ФАНТАСТИЧНА) КАЗКА orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=17814
 ЧАРIВНА (ФАНТАСТИЧНА) КАЗКА найрозвиненiший i найтиповiший жанр нар. казки. Це, як часом мовиться, власне казка. Основною ïï ознакою є наявнiсть, домiшка, навiть перевага фант, первня над реальним. Передумовою складання Ч.к. є вiра в чарiвне. Започаткована Ч.к. ше в первiснообщинному суспiльствi, в нов. кам'янiй добi. Як жанр сформувалася за межами первiсноï культури. Пiсля руйнацiï мiфол. мислення вiдбулася трасформацiя мiфол. уявлень, образiв, мотивiв у казк. з наближенням до сусп.-реальноï дiйсностi. Фант, складники-мотиви (напр., страшна кара) i образи (напр., змiï- дракони) тотожнi з подiбними мiфол., але не входять до рел.-мiфол. канону. На вiдмiну вiд мiфу в Ч.к. є настанова на худож. вигадку та розважальнiсть. На противагу мiфовi в казиi завжди є моральне начало: боротьба добра i зла. Спiльна iдея всiх Ч.к. доконечна перемога добра як зречевлення людськоï мрiï. Вiдтак гостре розмежування i протиставлення позитивних i негативних героïв. Поряд з мiфологiєю засновками Ч.к, були магiя, анiмiзм, а надто обряди, коли вони втрачали значення життєвих норм i стали сприйматися як шось надзвичайне, дивовижне, повязане зi свiтом фантастики. Ч.к. є одним з найбiльш структурованих на всiх рiвнях жанрiв (у най. i регiональних варiантах). Дiя вiдбувається на пограниччi чарiвного та реального в невизначеному специфiчному суто казк. часi (був собi», «були собi'1 хронологiчний зачин) та мiсцi (в якомусь царствi топографiчний зачин). Образи-персонажi розподiляються на кiлька груп. Перша група героï: а) герой чудесного походження, б) богатир, в) позiрний дурень, часто це молодший син, г) у казках пiзнiшого походження бувалий чоловiк: коваль, солдат, купецький або селянський син. Друга група героïнi: а) вiща дiва або мудра жiнка, б) писана красуня: дiвиця- красавиця, що ïï нi описати, нi намалювати, тiльки доброму козаку в казцi розказати, в) дiвка-воïн: у казцi Про Марусю козацьку дочку героïня шаблею розмахувала мов проворний козак, i як прийшлось до дiла, так лучче всiх воювала, г) невинно переслiдувана дiвчинка або зовсiм молода дiвчина (Попелюшка, укр. Кобиляча голова», Морозко, словац. «12 мiсяцiв, зрiдка невинно переслiдуваним буває хлопчик,- Телесик, рос. «Сестриця Альонушка i братець Iванушка). Третя група противники героя (змiй- людожер, змiя, Кошей-смертоносеиь, вiдьма). Четверта група помiчники героя. Н ими виступають або уособлення сил природи (Вiтер, Снiг, Сонце, Мiсяць); або вдячнi тварини: або ж люди незвичноï сили та здатностей (Вернигора, Вернидуб, Крутивус, Товчикамiнь); у гуцульських казках Трикамiнь, Розлийвода. Своєрiдну й дуже вагому групу образiв складають чарiвнi предмети (дивовижна торба, шапка-невидимка, чоботи-скороходи, кий-самобiй, скатертина-самобранка (словац. столик- накрийся), живуша-цiлюша вода; в гуцульськiй казцi чарiвна фуярка, якоï в свiтi не було»; араб, лампа Аладiна, мiшок, який на бажання володаря забезпечує його будь-якою ïжею). Виклад подiй реалiзується згiдно з притаманними саме Ч.к. законами. Iснує трад. повязанiсть попередньоï подiï чи ситуацiï з наступною (напр., заборона вiдчиняти певну кiмнату обовязково порушується, що спричиняє далi прикрi подiï). Структурними законами Ч.к. є повторення, потрiйнiсть, ступеневiсть наростання дiй. Контрастне зiставлення персонажiв: добрий, безвiльний старий i сварлива настирлива стара, добра працьовита пасербиця й заздрiсна дочка мачухи, позiрний дурень i його два брати, визначає фабульну органiзацiю з паралельними контрастними епiзодами. Обов'язкова гiперболiзацiя: богатирський кiнь поверх дерев ходить, як летить, то аж земля стогне на сто миль» або, як у гуцульськiй казцi, змiй-багатоголовий, коли летить, то одна губа попiд хмарами, а друга по землi волочиться. Трад. сформалiзована мова (казк. обряднiсть). Пiсля сформування жанр, структури Ч.к. до цього жанру могли переходити окр. сюжети з iн. жанрiв, напр., укр. казка Iлля Муромець i Соловей-розбiйник» з билинного епосу. Остаточне оформлення Ч.к. дiстає за пiзнього Сер-вiччя. Згодом Ч.к. соц. переосмис люється. На цьому шляху вiдбувається перехiд до побутовоï казки. Сюжети, мотиви, образи Ч.к. i жанр назагал дуже багато важили в подальшому розвитковi фольклору, л-ри, мист-ва й навiть науки та технiки. У Ч.к. вiдображено нар. передчуття розвитку культури та цивiлiзацiï. Ч.к. ранiше й бiльшою мiрою анiж нар. епос, лiрична пiсня, або легенда стала мiжнар.: однаковi сюжети вiдомi багатьом народам, звичайно в нац. або й регiональних варiантах. Самозародження (як слушно вказує акад. О.Веселовський) сюжетiв, на вiдмiну вiд самозародження мотивiв, навряд чи можливе. Казкознавцi неодноразово шукали прабатькiвщину» жанру Ч.к. Таку прабатькiвщину часом шукали на Сх., доводили, шо жанр виник у давн. Iндiï й через Iран, i араб, посередництво (зб. 1001 нiч) перейшов до вропи (Т.Бенфей. М.Драгоманов). Друга гiпотеза вiдшукувала корiння Ч.к. в давн-грец. мiфологiï (С.Сумцов); напр., казки про змiєборцiв зiставлювано з мiфом про Персея й Анлромеду. Але подiбнi до iнд. чи грец. сюжети вiдомi в народiв, шо не були знайомi анi з грец. мiфологiєю, анi з мiфол.- казк. свiтом давн. Iндiï. Отже, вiднайти один-єдиний осередок неможливо. Натомiсть iснує погляд, шо сюжети європ. Ч.к. виникли за давнини на спiльному iндоєвроп. теренi в час перед подiлом народiв i мов. Згiдно з iн. гiпотезою Ч.к. виникає полiгенетично, тобто в кожного народу незалежно вiд iн. Якшо це невiрогiдно щодо окр. сюжетiв, то цiлком iмовiрно стосовно жанру Ч.к. назагал. Анатолiй Волков


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/charivna_fantastichna_kazka.dhtml