КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ISTORIA_KRITIKI/lastivka_sochinenia_na_malorossiaskom_azike_sobral.dhtml

	ЛАСТIВКА СОЧИНЕНИЯ НА МАЛОРОССИЯСКОМ ЯЗЬIКЕ Собрал Е. Гребенка, СПб., 1841 orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=3476
 Мило нам, що можемо дещо приписати о плодах молодоï словесностi сусiдньоï i сородноï Украïни. Новiшими часами появилося, окрiм собранiй народних пiсень, много сочиненiй в народнiм южиоруськiм язицi. Повнi дарованiй писателi кинулись вслiд за несмертельним Котляревським оброблювати ниву отцiвськоï словесностi. Вiд iздання пер- воï частi незрiвнянних повiстей Основяненкових майже без перерви щороку появляються новi плоди то в стихах, то в прозi содержанiя лiричеського, епiчеського ба драматичеського: Основяненко, Карпенко, Купрiєнко, Бодянський iз повiстями виступають, . Гребiнка, Т. Шев- ченко, . Галка, Могила, Тополя iз лiричними, драматичними сочиненiями, Срезневський iзнсканiями народноï iсторiï минувших часiв, Максимович, Лукашевич, Бодянський собранiями пiсень приносять жертву в храмi народностi. Тепер, 1841 года, видав , Гребiнка Ластiвку (рiд де
 альманаху) i помiстив там много сочиненiй до цього I знаних i не знаних писателiв. Самого iздателя є иредиII вiє (Так собi, до землякiв) i До зобачення на кiнц,Лњ iз звичайною украïнцям веселiстю i жартiвливiстю натГ сано. В красних образах виставляє (Гребiнка) розкош' своєï рiдноï сторони у всякiй порi року. Головнiшу часть прози займає прекрасна казка Осно- вяненкова Сердешна Оксана. Чулий той i глибоко в душу вникаючий писатель виставляє нам образ iз домашнього життя добру мати, слабу як звичайно мати, но поблажливу, добру дочку, утiху своєï матерi, але трохл пусту i прегорду; Соблазнення нещасноï Оксани, зведеноï капiтаном, i всi. страшнi слiдствiя цього блуду недосвiче- ноï дiвицi виставляє на пересторогу так матерям, як i дi- тям. Це щасливо понято, а ще щасливiше виведено iз зна- комим талантом Г. Основяненка. З незрiвнянним духом поняв (Основяненко) дух народний, вдивився в життя його (народу) i виливає чистосер- дечнi, простi, чистонароднi казки. Яка в них .нiжнiсть, яке чувство, яке глибоке знання людського серця, яка посту- пеннiсть чувств! А язик показався в усiх своïх красотах! Словом, незрiвнянний, якою жоден народ похвалитися не годен. Всi його казки мають найкращу сторону що ведуть до моральностi. Посмiшнi двi казочки Пархiмо- ве снiдання i На пущання як завязано...мають прекрасно виведену народну приговорку. Г. Основяненко як в повiстях поважних, чулих що, як вчитаєшся, то так розжалобить, що i на сльози ^збирає, що за душу хапле, так i в посмiшних незрiвнянний. О нiм можна смiло сказати, що хтось сказав о Криловi, що вiн перший розказав нам казку на руський лад, руським говором, руським словом, i здiлав його (слово) так народним, як є пiсня народна. В стихах перед прочими виникає Т. Шевченко (знании iз Кобзаря). В його творах Вiтре буйний, Причинна, | особливо На вiчну память Котляревському показуються особливо глибоке чувство i дар прекрасного народного вислову i буйного iзображення. К ньому ближиться В. Забiла, також так чувствiтельний. його твори Голуб | Пiсня незрiвняною провiвають тугою чисто руською. Лев Боровиковський вiдличається вiд других силою помиШ- ленiй, величними гадками i короткiстю слова. В своïм Чорноморцi, Палiю, Волоху є вiн точно сильний, як лев. У байках знов показує замислуватiсть i сильно володiє язиком. Прочi, меншi кавалки також не без цiни; особливо сильний стих До коня Мартовицького i Чужбинсь- 168
 кого Прощання одинаковi силою i тугою iстинно русь- Щ кою. Котляревського iз виняткiв i поему (Т. Шевченка) Гайдамаки тяжко осудити лише дають догадатися о красотах цiлостi. Словом, усе воно красне, все народне, без найменшого знаку наслiдування чужини все виплило iз щироï грудi русина. Одну лиш, гадав би, i можна догану дати писате- лям украïнським що часом для виразистостi де доберуть прикметного слова так, що не раз одне слово всю повагу i красоту попсує. Блуд той особливо показується в Гребiнковiй Полтавi… Мiсцями вона зовсiм закидає на лад Котляревського Енеïди. Але все красне, коли на своïм мiсцi, i здається справдi, що пилке виучування i послiдування цього учителя i передводителя було i причиною мiшання жартiвливих вираженiй в поважне дiло. Ледве i в Основяненку не придибати часом подiбних прикладiв. Котляревський Енеïдою закляв школярську кла- сичнiсть навiки, а отворив новий свiт народноï поезiï, ще до романтики у полякiв i росiян вiн уже поняв народну поезiю…


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ISTORIA_KRITIKI/lastivka_sochinenia_na_malorossiaskom_azike_sobral.dhtml